ПУЛЬКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пу́лька (картярська гра)
запозичення з французької мови;
фр. poule «пулька, ставка; курка» (розвиток значення французького слова пов’язаний з тим, що ставка при грі в карти порівнюється з яйцями, які дістаються з-під курки) походить від лат. pullus «молода тварина; курча», спорідненого з гр. πω̃λος «молода тварина; лоша», дангл. fola «лоша», англ. foal «лоша, осля», дісл. foli «лоша», гот. fula, двн. folo, свн. vole, нвн. Fohlen «тс.», алб. pel’ε «кобила», вірм. ul (‹*polon) «козеня»;
р. бр. пу́лька, п. pula, pulka, м. пулка «молода курка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| pel'ε «кобила» | албанська |
| foal «лоша, осля» | англійська |
| пу́лька | білоруська |
| ul «козеня» (‹*polon) | вірменська |
| fula | готська |
| πω̃λος «молода тварина; лоша» | грецька |
| fola «лоша» | давньоанглійська |
| folo | давньоверхньонімецька |
| foli «лоша» | давньоісландська |
| pullus «молода тварина; курча» | латинська |
| пулка «молода курка» | македонська |
| Fohlen «тс.» | нововерхньонімецька |
| pula | польська |
| pulka | польська |
| пу́лька | російська |
| vole | середньоверхньнімецька |
| poule «пулька, ставка; курка» (розвиток значення французького слова пов’язаний з тим, що ставка при грі в карти порівнюється з яйцями, які дістаються з-під курки) | французька |
пуль (вигук для підкликання індиків, курчат, гусенят)
не зовсім ясне;
можливо, псл. *pul- (*puj-) звуконаслідувального характеру (пор. р. пы́ля (вигук для підкликання індиків), пырь-пырь «тс.»);
думки про походження іменників пуля́, пуля́ш, пу́лька, пульош, пульча́ від рум. púică «курочка» (Scheludko 126; Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 94) або від уг. pulyka, pujka «індичка» (Лизанец 619; ВеУг 253) менш переконливі, якщо врахувати поширення цих слів;
заслуговує на увагу зіставлення з лат. pullus «дитинча, молода тварина, курча» (Младенов 535; Mikl. EW 267);
п. [pul-pul] (вигук для підкликання індиків), [pula ha] (вигук, яким проганяють індиків), болг. пу́йка «індичка», пу́як «індик», м. пуj-пуj (вигук для підкликання індиків), пуjка «індичка», схв. пу̑jка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пуленя́
«курча, каченя»
пуленя́тна
«квочка»
пу́лька
«качка Мо; індичка»
пу́лькати
«кричати пуль-пуль, квоктати»
пулька́ч
«індик»
пу́льок
пульош
пульпа́к
пульца́н
«тс.»
пульч
(вигук для підкликання індиків, курей)
пульча́
«каченя Л; курча»
пульчиня́та
«індичата»
пулю́кать
«кричати»
(про індика)
пу́ля
(вигук, яким відганяють гусей, качок)
пу́ля́
«каченя; індича; курча, гусеня»
пуля́к
«індик»
пуля́ш
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́йка «індичка» | болгарська |
| пу́як «індик» | болгарська |
| pullus «дитинча, молода тварина, курча» | латинська |
| пуj-пуj (вигук для підкликання індиків) | македонська |
| пуjка «індичка» | македонська |
| pul-pul (вигук для підкликання індиків) | польська |
| pula ha (вигук, яким проганяють індиків) | польська |
| *pul- (*puj-)(пор. р. пы́ля (вигук для підкликання індиків) | праслов’янська |
| пырь-пырь «тс.» | російська |
| пы́ля | російська |
| púică «курочка» | румунська |
| пу̑jка «тс.» | сербохорватська |
| pulyka | угорська |
| pujka «індичка» | угорська |
| пуля́ | українська |
| пуля́ш | українська |
| пу́лька | українська |
| пульош | українська |
| пульча́ | українська |
пу́рка «прилад для визначення об’ємної ваги зерна»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з лит. pū́ras «міра сипких речовин», лтс. pūrs «луб’яна скриня з приданим», pùlis «купа», pauna «череп»;
пов’язується також (ССРЛЯ 11, 1696) з гол. pura «мішок»;
р. пу́рка, [пу́ра, пулька], бр. пу́рка «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́рка «тс.» | білоруська |
| pura «мішок» | голландська |
| pūrs «луб’яна скриня з приданим» | латиська |
| pùlis «купа» | латиська |
| pauna «череп» | латиська |
| pū́ras «міра сипких речовин» | литовська |
| пу́рка | російська |
| пу́ра | російська |
| пулька | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України