ПУАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
пуа́нти «балетні туфлі (з твердим носком)»
запозичення з французької мови;
фр. pointe «кінчик, вістря» виникло з пізньолат. pūncta, дієприкм. мин. ч. жін. р. від лат. pungo «жалю, колю»;
р. бр. пуа́нты, п. pointe, болг. поа́нт «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пуа́нт
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуа́нты | білоруська |
| поа́нт «тс.» | болгарська |
| pungo «жалю, колю» | латинська |
| pointe | польська |
| пуа́нты | російська |
| pointe «кінчик, вістря» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України