ПТАХА — ЕТИМОЛОГІЯ

птах

псл. *pъta «птах», pъtakъ, pъtaxъ «тс.»;
споріднене з лтс. putns «тс.», лит. putýtis «пташеня», лат. putus «хлопчик», дінд. putráḥ «дитина, син», pṓtaḥ «звіря», ав. puϑra- «син», а також з лит. paυ̃tas «яйце», лтс. pàuts, прус. pawtte «тс.»;
іє. *pū˘t-, *pout-;
р. пта́шка, бр. птах, п. вл. ptak, ч. pták, слц. vták, нл. ptašk;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пта́ство
пта́ха
птаха́рня
птахівни́к
птахівни́цтво
птахівни́чий
пташа́
пташа́рня
пта́ша́чий
пташеня́
пта́ший «пташиний»
пташи́на «пташка»
пташи́на (зб.)
пташи́ний
пта́шити «хватати, як хижий птах Нед; нагромаджувати пожитки, зберігати, складати, красти»
пташів'я (зб.)
пташі́ти «квапитися»
пта́шка
пташни́к «птахолов»
пта́шник «птахівник»
пта́шни́к «пташарня»
пташни́цтво «птахоловство»
пташня́ (зб.)
пта́шня «пташарня»
пташо́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
puϑra- «син» авестійська
птах білоруська
ptak верхньолужицька
putráḥ «дитина, син» давньоіндійська
pṓtaḥ «звіря» давньоіндійська
*pū˘t- індоєвропейська
*pout- індоєвропейська
putus «хлопчик» латинська
putns «тс.» латиська
pàuts латиська
putýtis «пташеня» литовська
paυ̃tas «яйце» литовська
ptašk нижньолужицька
ptak польська
*pъta «птах» праслов’янська
pъtakъ праслов’янська
pъtaxъ «тс.» праслов’янська
pawtte «тс.» прусська
пта́шка російська
vták словацька
pták чеська

енциклопе́дія

запозичення з французької мови;
фр. encyclopédie походить від пізньолат. encyclopaedīa, утвореного з гр. ἐγκύκλιος παιδεία букв. «кругове (загальне) виховання (навчання)», що складається з прикметника ἐγκύκλιος «круговий, циклічний», похідного від κύκλος «коло, обвід», спорідненого з псл. kolo, укр. ко́ло, та іменника παιδεία «виховання, навчання», похідного від παιδ-, παις «дитина», спорідненого з псл. *pъta «птах», укр. птах;
р. энциклопе́дия, бр. энцыклапе́дыя, п. encyklopedia, ч. encyklopedie, слц. encyklopédia, вл. encyklopedija, болг. енциклопе́дия, м. енциклопедија, схв. енциклопèдија, слн. enciklopedíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

енциклопеди́зм
енциклопеди́ст
енциклопеди́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
энцыклапе́дыя білоруська
енциклопе́дия болгарська
encyklopedija верхньолужицька
ἐγκύκλιος грецька
енциклопедија македонська
encyclopaedīa пізньолатинська
encyklopedia польська
kolo праслов’янська
*pъta «птах» праслов’янська
энциклопе́дия російська
енциклопèдија сербохорватська
encyklopédia словацька
enciklopedíja словенська
ко́ло українська
птах українська
encyclopédie французька
encyklopedie чеська
ἐγκύκλιος «круговий, циклічний» ?
κύκλος «коло, обвід» ?
παιδεία «виховання, навчання» ?
παιδ- ?
παις «дитина» ?

фа́рфо́р «порцеляна; вироби, посуд з порцеляни»

через посередництво тур. (farfur, faγfur «тс.») запозичене з арабської мови;
ар. farfūrī, faγfūrі «порцеляна» (первісне значення – титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) походить від перс. bagpūr (дперс. baγapuϑra), букв. «син неба», що є калькою кит. tien-tse «син неба», утвореною з перс. bag(a) «небо; бог», спорідненого з псл. bоgъ, укр. бог, і pūr, pus «син», спорідненого з дінд. putrá- «син», псл. *pъtа «птах», укр. птах, пти́ця;
р. бр. фарфо́р, п. farfura «фаянс, посуд з фаянсу», болг. фа́рфор «порцеляна»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́йфор
файфоро́вий «порцеляновий»
фа́йфур «тс.»
файфу́рка «тс.»
файфуро́вий
файфу́рський «тс.»
файфурча́ «мисочка»
фарфори́ст
фарфорови́к
фа́рфур
фарфу́рка «тарілка з порцеляни; тарілка»
фарфурчи́на «тарілка з неякісної порцеляни»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
farfūrī арабська
фарфо́р білоруська
фа́рфор «порцеляна» болгарська
putrá- «син» давньоіндійська
tien-tse «син неба» китайська
bagpūr (дперс. baγapuϑra) перська
bag(a) «небо; бог» перська
pus «син» перська
pūr перська
farfura «фаянс, посуд з фаянсу» польська
bоgъ праслов’янська
*pъtа «птах» праслов’янська
фарфо́р російська
farfur турецька
faγfur турецька
бог українська
птах українська
пти́ця українська
faγfūrі «порцеляна» (первісне значення -- титул китайського імператора і назва провінції в Китаї, що славилась виробництвом порцеляни) ?

логопеді́я «наука, що вивчає розлад мови та розробляє методи його лікування»

науковий термін, утворений з основ грецьких слів λόγος «слово, мова, розум» і παιδεία «виховання, навчання», похідного від παĩς (род. в. παιδός) «дитина», яке вважається спорідненим з дінд. pótaḥ (pótakaḥ) «дитина тварини», лат. puer «дитина», псл. *ръtę «пташеня», укр. птах;
р. болг. логопе́дия, бр. лагапе́дыя, п. logopedia, ч. logopédie, слц. logopédia, схв. логопедиja, слн. logopedíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

логопе́д
логопеди́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лагапе́дыя білоруська
логопе́дия болгарська
λόγος «слово, мова, розум» грецька
παιδεία «виховання, навчання» грецька
παιδός «дитина» грецька
παĩς грецька
pótaḥ «дитина тварини» (pótakaḥ) давньоіндійська
pótakaḥ давньоіндійська
puer «дитина» латинська
logopedia польська
*ръtę «пташеня» праслов’янська
логопе́дия російська
логопедиja сербохорватська
logopédia словацька
logopedíja словенська
птах українська
logopédie чеська

полішине́ль «комічний персонаж французького народного театру»

запозичено, можливо, через російське посередництво, з французької мови;
фр. роlichinelle «полішинель» походить від іт. неапол. Роlecenella «Пульчинелла (комічний персонаж, маска неаполітанської комедії)», яке відповідає іт. літ. Рulcinella «тс.; блазень», зменш. від pulcina (pulcino) «курча», що зводиться до лат. pullicēna або pullīсіna (жін. р.), pulliсēnus, pullісīnus (чол. р.) «курча, пташеня», похідних від pullus «тс.; маля, молода тварина», пов’язаного з puellus «дитинка, хлопчичок», putillus «маленький хлопчик, маля; пташеня», putus «маленький хлопчик, дитя», спорідненими з псл. *ръtа «птах», укр. птах, пти́ця;
р. полишине́ль, бр. палішыне́ль, п. роliszynel, болг. полишине́л, схв. полишинел;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
палішыне́ль білоруська
полишине́л болгарська
Роlecenella «Пульчинелла (комічний персонаж, маска неаполітанської комедії)» італійська
Рulcinella «тс.; блазень» італійська
pulcina «курча» (pulcino) італійська
pullicēna (жін. р.) латинська
pulliсēnus латинська
pullісīnus «курча, пташеня» латинська
pullus «тс.; маля, молода тварина» латинська
puellus «дитинка, хлопчичок» латинська
putillus «маленький хлопчик, маля; пташеня» латинська
putus «маленький хлопчик, дитя» латинська
pullīсіna латинська
роliszynel польська
*ръtа «птах» праслов’янська
полишине́ль російська
полишинел сербохорватська
птах українська
пти́ця українська
роlichinelle «полішинель» французька

пташачар «малий яструб, Accipiter nisus L. (Nisus communis Cuv.)» (орн.)

похідне утворення від птах, співвідносне з назвою [астряб пташачий] «тс.» Шарл;
назва зумовлена тим, що цей птах живиться дрібними птахами (Воїнств.–Кіст. 171);
Фонетичні та словотвірні варіанти

пташачор «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
птах українська

пташинець «серадела, Ornithopus L.» (бот.)

похідне утворення від птах;
назва зумовлена подібністю квітів цих рослин до пташиних пазурів (Федченко–Флеров 577);
пор. [птичені́г] «серадела дрібненька, Ornithopus perpusillus L.» Mak, що є штучною калькою латинської наукової назви (з гр. ὄρνις, -ιϑος «птах» і πούς «нога»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ὄρνις грецька
πούς грецька
птах українська
птичені́г «серадела дрібненька, Ornithopus perpusillus L.» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України