ПРІСНА — ЕТИМОЛОГІЯ

прі́сни́й

псл. prěsnъ ‹*prěsknъ;
споріднене з лит. prėˊskas «прісний» і, очевидно, також з двн. frisc «свіжий», нвн. frisch «тс.»;
розбіжність щодо вокалізму, можливо, пояснюється (Machek ESJČ 491) вторинним (експресивним) подовженням е у балтійців і слов’ян;
р. пре́сный, бр. прэ́сны, др. прѣсьныи, п. przaśny «прісний», ст. prześny, ч. [přesný], слц. [presný] «тс.», болг. пре́сен «свіжий», м. пресен «свіжий, сирий», схв. пре́сан «прісний; сирий», слн. présen «прісний; сирий; свіжий», стсл. прѥснъ «прісний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напрі́сник «хлібина з прісного тіста; невдало спечений пиріг»
опрісни́ти
опрі́снювальний
опрі́снювати
опрі́снювач
опрісня́ти
пріснува́тий
прісня́к «прісний хліб; пиріг з прісного тіста Нед»
прісняник «прісний хліб»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прэ́сны білоруська
пре́сен «свіжий» болгарська
frisc «свіжий» давньоверхньонімецька
прѣсьныи давньоруська
prėˊskas «прісний» литовська
пресен «свіжий, сирий» македонська
frisch «тс.» нововерхньонімецька
przaśny «прісний» польська
prěsnъ праслов’янська
пре́сный російська
пре́сан «прісний; сирий» сербохорватська
presný «тс.» словацька
présen «прісний; сирий; свіжий» словенська
прѥснъ «прісний» старослов’янська
přesný чеська
prześny ?

прісни́й «нинішній; той, що живе тепер»

наявність і замість и зумовлена церковнослов’янським (книжним) впливом;
менш вірогідні інші пояснення: виведення з *prī-sto- від stojati «стояти», букв. «який стоїть поруч» (Преобр. II 126), пов’язання з лат. prīscus «гідний» (Фасмер III 366), виведення з pri- та *is-, пов’язаного з istъ «справжній» (Machek ESJČ 494);
псл. pris(ь)nъ ‹*pri-jьstьnъ, утворене за допомогою префікса pri- «при-» від кореня *es- «бути», наявного, зокрема, в укр. є;
р. заст. при́сный «справжній; постійний, вічний», при́сные «близькі; прибічники», др. присьныи «постійний; близький, рідний; свій, власний; справжній; гідний; досконалий», болг. заст. при́сно «завжди», м. присен «близький, інтимний; щиросердий», схв. при̑снӣ «близький», стсл. приснъ «рідний, близький», присно «завжди»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прі́сно «вічно, завжди»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
при́сно «завжди» болгарська
присьныи «постійний; близький, рідний; свій, власний; справжній; гідний; досконалий» давньоруська
prīscus «гідний» латинська
присен «близький, інтимний; щиросердий» македонська
pris(ь)nъ праслов’янська
при́сный «справжній; постійний, вічний» російська
при̑снӣ «близький» сербохорватська
приснъ «рідний, близький» старослов’янська
є українська
при́сные «близькі; прибічники» українська
присно «завжди» українська
stojati «стояти» ?
pri- ?
istъ «справжній» ?
pri- «при-» ?
*es- «бути» ?
при́сный «справжній; постійний, вічний» ?
при́сно «завжди» ?

прі́сний «чужий, сторонній» (у казках)

очевидно, результат семантичної видозміни др. присьныи «близький, рідний», що набуло в казках протилежного значення;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
присьныи «близький, рідний» давньоруська

напра́сний «несправедливий; [зухвалий, задиристий, кривдний; раптовий, наглий Г; нав’язливий, набридливий, причепливий Ме]»

з припущенням первісного значення «раптовий» зіставляється з [праск] «тріск» (Brückner AfSlPh 23, 213), проси́ти (Варбот Этимология 1964, 30–36), прісни́й (Варбот ВЯ 1967/4, 73–74), з дінд. prasabham «насильно; швидко, раптом» (Matzenauer LF 11, 176; Charpentier AfSlPh 29, 6) та ін;
переконливо не з’ясоване;
р. напра́сный «даремний, марний», бр. [напра́сна] «даремно», [напра́сліна] «наклеп», др. напрасьныи «раптовий, швидкий, запальний, жорсткий», п. [naprasny] «даремний» (з укр.), болг. [напра́сен] «раптовий», м. напразен «даремний», схв. на́прасан «запальний, рвучкий, нестримний», стсл. напраснъ «раптовий, швидкий, негайний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

напра́сна «несправедливе обвинувачення, наклеп»
напра́сник «кривдник, задерика»
напра́снина «незаслужена образа, кривда»
напра́сниця «кривдниця Г; напасть Ж»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
напра́сна «даремно» білоруська
напра́сен «раптовий» болгарська
prasabham «насильно; швидко, раптом» давньоіндійська
напрасьныи «раптовий, швидкий, запальний, жорсткий» давньоруська
напразен «даремний» македонська
naprasny «даремний»укр.) польська
напра́сный «даремний, марний» російська
на́прасан «запальний, рвучкий, нестримний» сербохорватська
напраснъ «раптовий, швидкий, негайний» старослов’янська
напра́сліна «наклеп» українська
праск «тріск» ?
проси́ти ?
прісни́й ?

опрі́сно́к «корж, спечений з прісного тіста» (заст.)

стсл. опрѣснъкъ пов’язане з прѣснъ, якому відповідає укр. прі́сни́й;
очевидно, запозичене в давньоруську мову зі старослов’янської;
р. опре́сно́к, бр. апрэ́снік, др. опрѣснъкъ, опрѣснокъ «опріснок, маца, католицька проскура», п. oprzasnek, przaśnik, ч. přesník, слц. [opresek], слн. oprésnik;
Фонетичні та словотвірні варіанти

опри́снячок «ритуальний хлібець на похороні»
опрі́сник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апрэ́снік білоруська
опрѣснъкъ давньоруська
oprzasnek польська
przaśnik польська
опре́сно́к російська
opresek словацька
oprésnik словенська
опрѣснъкъ старослов’янська
прі́сни́й українська
опрѣснокъ «опріснок, маца, католицька проскура» українська
přesník чеська

фре́ска «малюнок водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці»

іт. fresco «фреска; свіжий» походить від зах.-герм. *friska-, з яким зіставляється псл. prěsnъ, укр. прі́сни́й;
запозичення з італійської мови;
р. болг. фре́ска, бр. фрэ́ска, п. fresk, freska, ч. слц. вл. freska, м. фраска, схв. фре̏ска, слн. fréska;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фрэ́ска білоруська
фре́ска болгарська
freska верхньолужицька
fresco «фреска; свіжий» італійська
фраска македонська
fresk польська
freska польська
prěsnъ праслов’янська
фре́ска російська
фре̏ска сербохорватська
freska словацька
fréska словенська
прі́сни́й українська
freska чеська
*friska- ?

фрі́шний «меткий, швидкий»

запозичення з німецької мови;
н. frisch «свіжий; бадьорий» (свн. vrisch, двн. frisc) споріднене з англ. fresh, дісл. fërskr, які зводяться до зах.-герм. *friska-, що зіставляється з псл. prěsnъ, укр. прі́сни́й;
п. frysz «жвавий, хвацький»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фри́шно
фрі́шно
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fresh англійська
frisc давньоверхньонімецька
fërskr давньоісландська
frisch «свіжий; бадьорий» (свн. vrisch, двн. frisc) німецька
frysz «жвавий, хвацький» польська
prěsnъ праслов’янська
vrisch середньоверхньнімецька
прі́сни́й українська
*friska- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України