ПРЯТАТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

прут

псл. prǫtъ «гілка, пагін», очевидно, пов’язане з prǫdъ «течія», prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти»);
споріднене з англ. sprint «бігти щодуху», дісл. spretta «підскакувати, пускати паростки», свн. sprenzen «бризкати»;
менш обґрунтованими є пов’язання з р. пря́тать «ховати» (Brückner 436; Трубачев LP 8, 242) або пры́ткий «прудкий», укр. прудки́й, п. prędki «тс.» (Преобр. ІІ 139; Brückner 436–437);
р. бр. прут, др. прутъ «прут, гілка», п. pręt, ч. вл. prut, слц. prút, нл. pšut, полаб. prǫt, болг. прът, схв. пру̑т, слн. prót, стсл. прѫтъ «(вербова) гілка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запопру́та «тс.»
запру́та «палиця в плетеному тині; палиця для стягання зв’язаного»
підпру́ток «скріпа для розірваної коси»
попру́тити «закрутити ланцюг довкола вантажу»
попру́тка «закрутка (у пилці); клямка»
при́прут «палиця для стягання зв’язаного; палиця в плетеному тині»
припру́тє «тс.»
пру́тик «малий прут; [вид мережки]»
прутикува́ти «шити прутик (мережку)»
прути́на
прути́стий «гіллястий»
прути́ти «заплітати дірку в тині»
прутни́к «погонич»
прутни́чити «бути погоничем»
прутня́стий «тс.»
пруто́к «ніжка листа або плоду»
пру́ття
пру́тчик «прутик»
пру́тяни́й «виготовлений з пруття»
спру́тити «скорчити (кінцівку)»
спрутну́тися «упертися, пручнутися» (ногами)] Нед
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sprint «бігти щодуху» англійська
прут білоруська
прът болгарська
prut верхньолужицька
spretta «підскакувати, пускати паростки» давньоісландська
прутъ «прут, гілка» давньоруська
pšut нижньолужицька
prǫt полабська
prędki «тс.» польська
pręt польська
prǫtъ «гілка, пагін» праслов’янська
prǫdъ «течія» праслов’янська
prędati «стрибати» (пор. укр. па́гін від гони́ти, гна́ти; р. побе́г «пагін» від бе́жать «бігти») праслов’янська
побе́г російська
побе́г російська
пря́тать «ховати» російська
пры́ткий «прудкий» російська
прут російська
пру̑т сербохорватська
sprenzen «бризкати» середньоверхньнімецька
prút словацька
prót словенська
прѫтъ «(вербова) гілка» старослов’янська
прудки́й українська
prut чеська

пря́тати «прибирати, хоронити»

псл. prętati, очевидно, з первісним значенням «рвати, виривати, розчищати (землю)»;
р. пря́тать «ховати», бр. апра́таць «очистити; одягти», апрана́ць «одягати, наряджати», п. sprzątać «очищати, упорядковувати», sprzęt «предмет домашнього устаткування», ч. spratek «сміття», слц. spratat’ «сховати, укласти (їжу)», болг. опре́там се «готуватися до роботи», схв. прѐтати «заривати, засипати (попелом)», слн. spréten «здатний, моторний», стсл. прѧтати «придушувати, перешкоджати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́прятка «схованка»
о́прят «прибирання; порядок; чистота»
о́прятка «піднятий залишок від прибирання»
о́прятний «порядний»
о́пряток «тс.»
попря́тник «той, що прибирає»
попря́тниця «охайна господиня»
попря́тно «охайно, чисто»
по́пряток «прибирання»
попряту́ха «тс.»
прятани́на «збирані в лісі дрова»
пря́танка «посуд у вівчарстві»
пря́таня «роботи, зв’язані із збиранням урожаю»
пря́татися «ховатися»
спря́нути «прибрати»
спрят «схов»
спрята́нник «чоловік, який жене закуплену худобу в указане місце»
спря́тний «спритний, моторний»
спря́тні «упорядкування»
спря́ток «зберігання Нед; схов Ме; начиння Нед»
спря́точний «який легко зберігається»
упря́ток «запас, заощаджене»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
апра́таць «очистити; одягти» білоруська
апрана́ць «одягати, наряджати» білоруська
опре́там се «готуватися до роботи» болгарська
sprzątać «очищати, упорядковувати»«предмет домашнього устаткування» польська
sprzęt «очищати, упорядковувати»«предмет домашнього устаткування» польська
prętati праслов’янська
пря́тать «ховати» російська
прѐтати «заривати, засипати (попелом)» сербохорватська
spratat' «сховати, укласти (їжу)» словацька
spréten «здатний, моторний» словенська
прѧтати «придушувати, перешкоджати» старослов’янська
spratek «сміття» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України