ПРЯДУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пруди́ву́с «вусань, крутивус СУМ, Нед, [пройдисвіт Нед]»
складне утворення з не зовсім ясним першим компонентом пруди-, можливо, пов’язаним давнім чергуванням голосних з пря́сти, пряду́ (псл. prǫdi- : pręd-);
пов’язується також (Потебня РФВ 4, 220) з *прудити «напружувати, розтягати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прода́ус
«дорослий учень навчального закладу, який уже має вуса»
проти́мус
«тс.»
пруди́у́с
«тс.»
прути́вус
«вусань»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пря́сти | українська |
| пряду́ (псл. prǫdi- : pręd-) | українська |
| *прудити «напружувати, розтягати» | українська |
пряду́ха «хвощ багновий, Equisetum heleocharis Ehrh. (Equisetum limosum L.)» (бот.)
назва зумовлена подібністю стебла хвоща із зрослими між собою листочками до кужеля (Вісюліна–Клоков 59);
похідне утворення від пря́сти, пряду́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прястка
«тс.»
пря́чка
«хвощ»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пря́сти | українська |
| пряду́ | українська |
пря́сти «сукати нитки, пряжу; ворушити, перебирати (руками, ногами); (очима) раз у раз поглядати»
псл. pręsti «прясти», пов’язане з prędati «кидатися, стрибати»;
споріднене з лит. sprę́sti «напинати», sprìndis «п’ядь», лтс. spriêst «натягати; міряти», дангл. sprindel «сильце, гак для натягування»;
р. прясть, бр. пра́сці, др. прясти, п. prząść, ч. přísti, слц. priast’, вл. přasć, нл. pśěsć, болг. преда́, м. преде, схв. пре̏сти, слн. prêsti, стсл. прѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́дпрядки
«відходи від прядіння»
запряда́ти
«заробляти прядінням»
недо́прядок
«залишок пряжі»
непря́ха
«та, що не вміє чи не хоче прясти»
о́пряд
«пряжа»
пере́прядки
«вовна без довгих волокон»
попряди
«зібрання дівчат для прядіння»
по́прядки
по́пряхи
«тс.»
при́сло́
«тс.»
при́шень
«веретено пряжі»
пришники́
«тс.»
(мн.)]
прі́шни́к
пряда́ч
«прядильник»
пряде́но
«моток»
пря́джа
«пряжа»
прядив'я́ний
пряди́вний
пря́диво
пряди́льний
пряди́льник
пряди́льня
пряди́льщик
пряди́ля
«пряля»
прядів'я́ний
«тс.»
прядіви́на
«волокно пряжі»
пряді́вка
«ткач сосновий, Lophyrus peni»
(ент.)
пряді́вний
«прядив’яний»
пря́діво
«прядиво»
пряді́льник
пряді́нка
«три лікті прядива»
пря́дка
пря́дло
«прядіння»
пря́дник
«прядильник»
пря́дниці
«шовкопряди»
(мн.)
пря́дня
«прядильня»
пря́доха
«пряля»
пряду́н
«прядильник»
пряду́ха
«пряля»
пря́жа
пря́лка
«прядка; пряля»
пря́льня
«прядильня»
пря́ля
пря́сла
«тин»
пря́сли́ця
«дошка, в яку вставляється гребінь; днище»
прясло́
«кіл в огорожі; частина огорожі О; частина переносної кошари Доп. УжДУ 4»
пря́сло
пря́смо
«частина огорожі»
пря́сниця
«кужіль»
пря́стиця
пря́ха
пря́хи
«збір дівчат чи жінок для прядіння»
пряшни́к
«веретено»
пряшниця
«тс.»
розпряди́вюватися
розпрядіви́тися
«розкрутитися»
(про нитку)
розпрядови́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пра́сці | білоруська |
| преда́ | болгарська |
| přasć | верхньолужицька |
| sprindel «сильце, гак для натягування» | давньоанглійська |
| прясти | давньоруська |
| spriêst «натягати; міряти» | латиська |
| sprę́sti «напинати» | литовська |
| sprìndis «п’ядь» | литовська |
| преде | македонська |
| pśěsć | нижньолужицька |
| prząść | польська |
| pręsti «прясти» | праслов’янська |
| prędati «кидатися, стрибати» | праслов’янська |
| прясть | російська |
| пре̏сти | сербохорватська |
| priast' | словацька |
| prêsti | словенська |
| прѧсти | старослов’янська |
| přísti | чеська |
верете́нце «хвощ польовий, Equisetum arvense L.» (бот.)
пов’язане з верете́но;
назву дано за веретеноподібною формою стебла;
пор. аналогічні назви хвоща: п. [prząsłka], ч. přeslička, болг. [преслица, преслика], хорв. [presličica], слн. [preslica, preselka], пов’язані з пря́сти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вереті́нце
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| преслица | болгарська |
| преслика | болгарська |
| prząsłka | польська |
| preslica | словенська |
| preselka | словенська |
| presličica | хорватська |
| přeslička | чеська |
| верете́но | ? |
| аналогічні | ? |
| пря́сти | ? |
кру́жево «мереживо»
пов’язання (Brückner 267; Bern. І 611) з нвн. kraus(e) «кучерявий» сумнівне;
форма кружево, пізніший російський новотвір, може свідчити, що слово в цій формі є запозиченням з російської мови;
очевидно, похідне утворення від др. кружити (мабуть, у значенні «обшивати»);
пор. вариво, куриво, мереживо, прядиво і под. від. варити, курити, мережати, прясти тощо;
р. кру́жево «мереживо», [кру́живо] «мережчата обшивка одягу», [кру́жило] «тс.», др. круживо «мереживо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кружавці́
«мереживо»
круже́вниця
«мереживниця; торговка мереживними виробами»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кружити (мабуть, у значенні «обшивати») | давньоруська |
| круживо «мереживо» | давньоруська |
| kraus(e) «кучерявий» | нововерхньонімецька |
| кру́жево «мереживо» | російська |
| кру́живо «мережчата обшивка одягу» | українська |
| кру́жило «тс.» | українська |
| кружево | ? |
| вариво | ? |
| куриво | ? |
| мереживо | ? |
| прядиво | ? |
| варити | ? |
| варити | ? |
| курити | ? |
| мережати | ? |
| прясти | ? |
напряда́ти «покривати, накривати, натягати»
давнє похідне утворення від основи псл. prędǫ, *prędti (› pręsti), паралельної до pręgǫ, *pręgti з первісним значенням «натягати, витягати», звідки походить і пря́сти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́прядка
«брезент, покривало для воза з шкіри, повсті або ряднини, вимоченої в дьогті»
напряну́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prędǫ | праслов’янська |
| *prędti (› pręsti) | ? |
| значенням «натягати, витягати» | ? |
| пря́сти | ? |
тря́ска «хвощ, Equisetum L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з ч. [třaslice, střaslička, (s)třaslavica, třaslena], результатами видозміни форми přeslička «тс.», похідної від přeslice «прядка» (за подібністю стебла хвоща до кужіля, пор. укр. [пряду́ха] «хвощ багровий, E. heleocharis (E. limosum)», п. [prząsłka] «хвощ», болг. діал. м. преслица, схв. пре̏слица, слн. préslica «тс.», пов’язані з прясти ‹ псл. pręsti);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| преслица (дыал.) | болгарська |
| преслица | македонська |
| prząsłka «хвощ» | польська |
| pręsti | праслов’янська |
| пре̏слица | сербохорватська |
| préslica «тс.» | словенська |
| прясти | українська |
| пряду́ха | українська |
| třaslice (s)třaslavica, třaslena] | чеська |
| přeslička «тс.» | чеська |
| přeslice «прядка» (за подібністю стебла хвоща до кужіля, пор. укр. [пряду́ха] «хвощ багровий, E. heleocharis (E. limosum) | чеська |
| střaslička | чеська |
| (s)třaslavica | чеська |
| třaslena | чеська |
пря́да «мишій зелений, Setaria viridis (L.) P.B.» (бот.)
похідне утворення від пря́сти;
назва зумовлена, очевидно, волосинками навколо колоска цієї рослини (Вісюліна–Клоков 100);
пор. синонімічну назву миші́й, зумовлену, можливо, бурим кольором цих волосинок, схожих на колір польової миші;
менш обґрунтоване пов’язання (Brückner KZ 42, 361) з [пря́да́ти] «стрибати», п. prędki «прудкий»;
р. [пря́да] «вид проса»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prędki «прудкий» | польська |
| пря́да «вид проса» | російська |
| пря́сти | українська |
| пря́да́ти «стрибати» | українська |
пря́мено «прядиво, що накручується для начиння»
неясне;
можливо, пов’язане з прями́й;
може бути також помилковим написанням зам. [пря́дено] «моток»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прями́й | українська |
| пря́дено «моток» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України