ПРУС — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, пов’язане з прус (ент.), пру́зик «коник»;

не зовсім ясне;

форми прус і пру́сик зумовлені впливом слова пруса́к «рудий тарган»;

споріднене з снн. spranke «сарана», sprinke, sprenkel «тс.», двн. houuespranca «тс.» (букв. «та, що стрибає по сіну»), springan «стрибати», дісл. springa «тс.»;

-з- виникло під впливом форми наз. в. мн. др. прузи;

пов’язане з пруг, пругки́й, [при́гати];

р. прус «вид сарани», [пру́зик] «коник», др. пругъ «сарана», стсл. прѫгъ «тс.»;

запозичення з угорської мови;

пор. болг. пру́сам «іду дрібним кроком», схв. пру̏скати «бігти клусом», пру̀сац «іноходець», слн. prúsec «тс.», етимологія яких не з’ясована;

уг. poroszka «іноходець» пов’язане з poroszkálni «бігти клусом, підтюпцем», запозиченим з південнослов’янських мов;

пор. нім. deutsche Schabe «прусак; рудий тарган, Blattella germanica L.» (букв. «німецький тарган»), що прийшов, мабуть, з Африки (Urania Tierr. Insekten 108);

форма прус «тарган» виводиться також (Потебня РФВ 4, 215) від др. прузи «сарана», мн. від пругъ «коник»;

назви для таргана і картоплі постали внаслідок конденсації словосполучень типу пруський тарган, пруська картопля (Критенко ЛБ ІХ 18);

цей балтійський етнонім, етимологічно не з’ясований, зіставлюваний, зокрема (Otrębski LP 5, 76–78), з дінд. puruṣaḥ «чоловік, людина», був перенесений на німців, що заселили первісно балтійську територію;

пор. прус. prυ̃sis «прус (балтійська народність)», лит. prū́sаs, лтс. prυ̃sis «тс.; тарган»;

через польське посередництво запозичено з балтійських мов;

р. прус(с)а́к «житель Пруссії», пруса́к «(рудий) тарган», бр. пруса́к «житель Пруссії; тарган», др. Прусы «Пруссія», п. prusak «житель Пруссії; тарган», ч. слц. вл. Prus «житель Пруссії», нл. Pšus, болг. пруса́к, схв. Пру̏с «тс.»;