ПРОРІЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
прорі́ха «дірка в одязі, тканині»
очевидно, похідне утворення з вторинним х від дієслова прорі́зати (др. прорѣзати);
менш переконливе пов’язання з р. ре́дкий, укр. рідки́й (Mikl. EW 277; Преобр. ІІ 131; КЭСРЯ 369) або зіставлення з дінд. rēkhā́ «смуга, риса», rikháti «креслить, ріже», лат. rīma «шпарина, щілина» (Ильинский РФВ 69, 16; ИОРЯС 20, 152–153) чи з лтс. risums, risiêns «шпарина, розріз» (Matze-nauer LF 14, 91);
р. проре́ха «проріха; недолік, огріх», бр. прарэ́х «тс.; [комір]», др. прорѣха «проріха»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́рі́х
«тс.; [огріх Нед, Гриц]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прарэ́х «тс.; [комір]» | білоруська |
| rēkhā́ «смуга, риса» | давньоіндійська |
| rikháti «креслить, ріже» | давньоіндійська |
| прорѣзати | давньоруська |
| прорѣзати | давньоруська |
| прорѣха «проріха» | давньоруська |
| rīma «шпарина, щілина» | латинська |
| risums | латиська |
| risiêns «шпарина, розріз» | латиська |
| ре́дкий | російська |
| проре́ха «проріха; недолік, огріх» | російська |
| прорі́зати (др. прорѣзати) | українська |
| рідки́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України