ПРИШЕЛЕПКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
шеле́пати «шарудіти; ляпати, чалапати»
утворення звуконаслідувального характеру;
р. ше́леп «батіг» пов’язувалося (Корш ИОРЯС 8/4, 42) з чаг. шаҕалак «удар», перс. шӓла̄ҕ «нагай, батіг»;
р. шелепну́ть «ударити батогом», бр. шэлепа́ць «бити батогом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пришеле́пкуватий
пришеле́пуватий
пришоло́пкуватий
пришоло́пуватий
«придуркуватий»
розшоло́пати
«(насилу) зрозуміти, збагнути»
ушеле́патися
«ускочити»
ушеле́пкатися
«ускочити в халепу»
шеле́п
«шум, шерех»
ше́леп
«шелесть; геп, хряп»
(виг.)
шеле́па
«недотепа»
шелепі́ти
шеле́пнути
«упасти із шумом; із силою вдарити»
шеле́пнутися
«із шумом упасти; ударитися об щось»
шелепоті́ти
«шелестіти, шарудіти»
шелепоті́ти
«сильно шелестіти, шарудіти»
шеле́пуватий
«дурнуватий, придуркуватий»
шельпоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шэлепа́ць «бити батогом» | білоруська |
| шӓла̄ҕ «нагай, батіг» | перська |
| ше́леп «батіг» | російська |
| шелепну́ть «ударити батогом» | російська |
| шаҕалак «удар» | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України