ПРИСТРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

стрі́тити «зустріти»

припускається відповідність псл. *sъ- дінд. su- «хороший, щасливий» і тлумачення псл. *sъrěti̯a «зустріч» як «хороший, щасливий випадок»;
менш певне зближення з лит. randù «знаходжу» (Brückner AfSlPh 40, 12), rásti (radaũ) «знаходити», лтс. rast «тс.» і гот. wraton «іти, подорожувати», дісл. vrata «подорожувати, знаходити»;
очевидно, споріднене з лит. su-rė˜sti «схопити, піймати»;
псл. *sъ-rěsti ‹*sŭ-rēttei;
р. встре́тить, сре́тение, бр. стрэць «зустріти», др. стрѣтити, п. ст. pośrześć, ч. střetnouti, ст. střenúti, слц. stretnút’, болг. сре́щна, схв. сре̏сти, слн. sréčati, стсл. сърѣсти, сърѣтати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

встріт «випадок, нагода»
встріть «назустріч»
встрі́ча «зустріч»
встрі́чний «зустрічний»
зустрі́т «зустріч»
зустрі́ти
зу́стріч
зустрі́ча «тс.»
зустріча́ти
зустрі́чний
на́встріч
навстрі́чку
назу́стріт
назустрі́тник «сусід навпроти»
назу́стріч «тс.»
нао́стріть «у протилежному напрямі; назустріч; напередодні»
на́стріт «назустріч»
пере́стріт «хвороба від зустрічі з недоброю людиною»
пере́стрі́т «зустріч; нещасливий випадок»
підстрі́чний «зустрічний; пов’язаний з пристрітом»
по́стріч «місце зустрічі»
при́стрі́т «хвороба, викликана злим поглядом; [застереження Нед]»
пристрі́тельний «пов’язаний з пристрітом»
пристрі́ти «заподіяти зло лихим поглядом; [зустріти; застерегти Нед]»
пристрі́ти́ти «тс.»
пристрі́тний «тс.»
пристрі́тник «той, хто спричинює пристріт»
пристрі́чений «помічений у чомусь, запідозрений»
стреч «назустріч»
стріва́ти
стрі́ва́тися
стріка́ти «зустрічати»
стрі́нути
стріт «зустріч»
стріте́нні (куми)
Стрі́тення «християнське свято на честь принесення немовляти Ісуса в храм»
стрі́ти «тс.»
стрі́тник «дружко молодої»
стріть
стріч «тс.»
стрі́ча «тс.»
стрі́чань
стріча́ти
стрі́чені (куми)]
стрі́чення «тс.»
стрі́чний
устрі́ч «назустріч»
устрі́ча «зустріч»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стрэць «зустріти» білоруська
сре́щна болгарська
wraton «іти, подорожувати» готська
su- «хороший, щасливий» давньоіндійська
vrata «подорожувати, знаходити» давньоісландська
стрѣтити давньоруська
rast «тс.» латиська
randù «знаходжу» литовська
rásti литовська
radaũ литовська
su-rė˜sti «схопити, піймати» литовська
pośrześć польська
*sъ- праслов’янська
*sъrěti̯a «зустріч» праслов’янська
*sъ-rěsti праслов’янська
*sŭ-rēttei праслов’янська
встре́тить російська
сре́тение російська
сре̏сти сербохорватська
stretnút' словацька
sréčati словенська
сърѣсти старослов’янська
сърѣтати «тс.» старослов’янська
střetnouti чеська
střenúti чеська

при́стрі́т «хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом; [заздалегідь зроблена пересторога Нед; переляк О]»

назва хвороби зумовлена тим, що, за народними уявленнями, вона виникає від поганої зустрічі;
результат злиття виразу *при стріті «при зустрічі», що складається з прийменника при та іменника [стріт] «зустріч»;
р. [пристре́т] «уроки, причина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пристрі́к «пристріт»
пристрі́тельний «пов’язаний з пристрітом»
пристрі́ти «зурочити; зустріти Нед; завадити комусь при чаклуванні Нед; заздалегідь перестерегти Нед»
пристрі́ти́ти «тс.»
пристрі́тище (збільш.)
пристрі́тний «тс.»
пристрі́тник «людина, що здатна викликати пристріт»
при́стріть «охорона (чогось)»
при́стріч «пристріт»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пристре́т «уроки, причина» російська
*при стріті «при зустрічі» ?
при ?
стріт «зустріч» ?

стрій «ряд; одяг, наряд»

менш переконливе зведення (Schuster-Šewc 1531–1532) до іє. *streі- «тугий, твердий, жорсткий»;
іє. *ster- «розстилати»;
очевидно, споріднене з лтс. strãjа «стійло, вистелене соломою», ав. urvarō-straya- «обрізування рослин», лат. stria «жолоб, паз; складка; борозна, рівчак»;
псл. strojь «порядок»;
р. строй, строить, бр. строй, стро́іць, др. строи «порядок, будова», строити «будувати, керувати», п. strój «вбрання; лад», stroić «наряджати; настроювати; робити», ч. stroj «машина», strojiti «готувати, влаштовувати; наряджати», слц. stroj «машина; структура; засіб; одяг», strojit’ «готувати; виготовляти; одягати», вл. stroj «машина; інструмент», trojić «приготувати; виготовити, одягти», нл. tšojś «тс.», болг. строй «стрій; устрій», строя́ «будую», м. строj «лад; устрій», строи «будує; настроює», схв. strо̑j «лад; шеренга; машина», стра̏jити «шикувати; дубити шкіру; каструвати», слн. strа̏j «машина; устрій», strоjíti «дубити (шкіру), strójіti «святкувати», стсл. строи «устав, порядок, устрій; управління; провидіння; спорядження», строити «влаштовувати, готувати; керувати, правити; вирішувати; спричиняти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́стрій «парадний одяг»
вистрі́йний «парадний»
вистро́йність «прикраси»
на́стрій
настро́єнє «настрій»
настро́їти
настро́йка
настро́ювач
перестрі́й «перебудова»
перестрі́йка
перестро́йка
переу́стрій «тс.»
постро́їни «будівлі»
при́стрі́й
пристрі́йний «приводний»
ро́зстрій «розлад; [дисгармонія Нед]»
розстро́їти
розстро́йство «порушення, розлад»
стрі́йни́й «гарно одягнений; гармонійний»
стрійни́к «чепурун, франт»
стрі́йно «нарядно»
стро́єм
стро́їти «шикувати; будувати; впорядковувати; [наряджати]»
стро́йка «будівля»
стро́йний «тс. Г; злагоджений»
стро́йник «настроювач»
стро́йно «тс.»
стройови́й
стройови́к
стройо́к «прикраса з штучних квітів»
стро́я «прикраса»
у́стрій
Етимологічні відповідники

Слово Мова
urvarō-straya- «обрізування рослин» авестійська
строй білоруська
стро́іць білоруська
строй «стрій; устрій» болгарська
строя́ «будую» болгарська
stroj «машина; інструмент»«приготувати; виготовити, одягти» верхньолужицька
trojić «машина; інструмент»«приготувати; виготовити, одягти» верхньолужицька
строи «порядок, будова» давньоруська
строити «будувати, керувати» давньоруська
*streі- «тугий, твердий, жорсткий» індоєвропейська
*ster- «розстилати» індоєвропейська
stria «жолоб, паз; складка; борозна, рівчак» латинська
strãjа «стійло, вистелене соломою» латиська
строj «лад; устрій» македонська
строи «будує; настроює» македонська
tšojś «тс.» нижньолужицька
strój «вбрання; лад»«наряджати; настроювати; робити» польська
stroić «вбрання; лад»«наряджати; настроювати; робити» польська
strojь «порядок» праслов’янська
строй російська
строить російська
strо̑j «лад; шеренга; машина» сербохорватська
стра̏jити «шикувати; дубити шкіру; каструвати» сербохорватська
stroj «машина; структура; засіб; одяг»«готувати; виготовляти; одягати» словацька
strojit' «машина; структура; засіб; одяг»«готувати; виготовляти; одягати» словацька
strа̏j «машина; устрій»«дубити (шкіру), strójіti «святкувати» словенська
strоjíti «машина; устрій»«дубити (шкіру), strójіti «святкувати» словенська
строи «устав, порядок, устрій; управління; провидіння; спорядження» старослов’янська
строити «влаштовувати, готувати; керувати, правити; вирішувати; спричиняти» старослов’янська
stroj «машина»«готувати, влаштовувати; наряджати» чеська
strojiti «машина»«готувати, влаштовувати; наряджати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України