ПРИСОК — ЕТИМОЛОГІЯ
по́рос «розжарений попіл»
не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з при́сок (приск) «тс.»;
р. [порс(о́)к] «припічок, жарівник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́росок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| порс(о́к) «припічок, жарівник» | російська |
| при́сок «тс.» (приск) | українська |
при́скати
псл. півн. [pryskati], пов’язане з *ръr̥skati «порскати», паралельне до bryzgati «бризкати», споріднене з лит. praυ̃sti «мити, умивати», prusnà «морда», прус. prusnan (зн. в.) «обличчя», лтс. praυ̃slât, spraυ̃slât «прискати, пирхати», sprauslis «бризки при пирханні», prūšluôt «пирхати, сопіти», дінд. pruṣṇṓti «прискає», pruṣṇā́ti, pruṣyati «тс.», дісл. frýsa «пирхати»;
р. пры́скать, бр. [пры́скаць], др. прыскати, п. вл. pryskać, ч. prýskati, слц. prýštit’, нл. pšyskaś;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́приск
«джерело»
обпри́скувач
«розприскувач»
о́приск
«уламок»«говорити сердито, гнівно»
(у виразі заговори́ти з о́приском )
опри́скливий
«запальний, нестриманий; їдкий (про сміх)»
при́са
«присок»
при́сати
«прискати; пирскати; чхати»
приск
«присок, жар»
при́скавка
«бризкалка СУМ; пульверизатор Она»
приска́ч
«розбризкувач; (іхт.) губань, Labrus jaculator; щетинозуб, Chaetodon rostratus; (зоол.) дельфін Нед»
приски́й
«гарячий, запальний»
приску́н
«бомбардир, Brachinus Web.»
(ент.)
при́снути
«вихопитися, вилетіти, вискочити»
при́сок
«жар»
прись
(вигук на позначення несподіваної появи, вискакування)
прища́ти
«прискати»
пруска́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пры́скаць | білоруська |
| pryskać | верхньолужицька |
| pruṣṇṓti «прискає» | давньоіндійська |
| pruṣṇā́ti | давньоіндійська |
| pruṣyati «тс.» | давньоіндійська |
| frýsa «пирхати» | давньоісландська |
| прыскати | давньоруська |
| praυ̃slât | латиська |
| spraυ̃slât «прискати, пирхати» | латиська |
| sprauslis «бризки при пирханні» | латиська |
| prūšluôt «пирхати, сопіти» | латиська |
| praυ̃sti «мити, умивати» | литовська |
| prusnà «морда» | литовська |
| pšyskaś | нижньолужицька |
| pryskać | польська |
| pryskati півн. | праслов’янська |
| *р<SUP>ъ</SUP>r̥skati «порскати» | праслов’янська |
| bryzgati «бризкати» | праслов’янська |
| prusnan «обличчя» (зн. в.) | прусська |
| пры́скать | російська |
| prýštit' | словацька |
| prýskati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України