ПРИСНО — ЕТИМОЛОГІЯ

прісни́й «нинішній; той, що живе тепер»

псл. pris(ь)nъ ‹*pri-jьstьnъ, утворене за допомогою префікса pri- «при-» від кореня *es- «бути», наявного, зокрема, в укр. є;
менш вірогідні інші пояснення: виведення з *prī-sto- від stojati «стояти», букв. «який стоїть поруч» (Преобр. II 126), пов’язання з лат. prīscus «гідний» (Фасмер III 366), виведення з pri- та *is-, пов’язаного з istъ «справжній» (Machek ESJČ 494);
наявність і замість и зумовлена церковнослов’янським (книжним) впливом;
р. заст. при́сный «справжній; постійний, вічний», при́сные «близькі; прибічники», др. присьныи «постійний; близький, рідний; свій, власний; справжній; гідний; досконалий», болг. заст. при́сно «завжди», м. присен «близький, інтимний; щиросердий», схв. при̑снӣ «близький», стсл. приснъ «рідний, близький», присно «завжди»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прі́сно «вічно, завжди»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
при́сно «завжди» болгарська
присьныи «постійний; близький, рідний; свій, власний; справжній; гідний; досконалий» давньоруська
prīscus «гідний» латинська
присен «близький, інтимний; щиросердий» македонська
pris(ь)nъ праслов’янська
при́сный «справжній; постійний, вічний» російська
при̑снӣ «близький» сербохорватська
приснъ «рідний, близький» старослов’янська
є українська
при́сные «близькі; прибічники» українська
присно «завжди» українська
pri- «при-» ?
*es- «бути» ?
stojati «стояти» ?
pri- ?
istъ «справжній» ?
при́сный «справжній; постійний, вічний» ?
при́сно «завжди» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України