ПРИЗЬБА — ЕТИМОЛОГІЯ

при́зьба «земляний насип навколо підмурка будинку»

результат видозміни (стягнення) давнішого *при́ізба, утвореного з прийменника при та іменника *ізба́ «хата» (пор. р. изба́ «тс.»);
р. [при́зба] «частина хати, відділена сіньми, комірчина; призьба», бр. пры́зба «призьба», п. przyzba, przyźba «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́зба
спри́зба
спризьба «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пры́зба «призьба» білоруська
przyzba «тс.» польська
przyźba «тс.» польська
изба́ російська
при́зба «частина хати, відділена сіньми, комірчина; призьба» російська
*при́ізба українська
*ізба́ українська
*ізба́ українська
при «хата» (пор. р. изба́ «тс.») ?

при́спа «призьба»

псл. prisъра «насип», похідне від дієслова *prisuti «присипати», утвореного за допомогою префікса pri- «при-» від suti «сипати» (sъpǫ «сиплю»);
на українському ґрунті відбулося звуження семантики «насип» частково під впливом семантичного зближення з фонетично близьким при́зьба;
р. [при́спа] «насип», др. присъпа «насип, вал», п. przyspa «насип, утворений у річці піском; призьба», цсл. присъпа «насип»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́сьпа
спре́спа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
присъпа «насип, вал» давньоруська
przyspa «насип, утворений у річці піском; призьба» польська
prisъра «насип» праслов’янська
*prisuti «присипати» праслов’янська
suti «сипати» (sъpǫ «сиплю») праслов’янська
при́спа «насип» російська
при́зьба українська
присъпа «насип» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України