ПРЕДМЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
пре́дме́т
очевидно, калька п. przedmiot, утвореного за допомогою префікса przed- «перед-» від дієслова miotać «метати»;
п. przedmiot, у свою чергу, є калькою слат. obiectum «предмет, об’єкт», першим компонентом якого є префікс ob(-) «перед-», а другий (-iectum) пов’язаний з дієсловом jactāre «метати»;
р. болг. предме́т, бр. прадме́т, ч. předmět, слц. predmet, вл. předmjet, нл. pśedmjat, м. схв. пре́дмет, слн. prêdmet;
Фонетичні та словотвірні варіанти
предметівни́к
«іменник»
пре́дме́тний
«стосовний до предмета; (грам.) пасивний; (мат.) конкретний Куз»
пре́дме́тник
«додаток»
предме́тниця
«об’єктив»
предмето́вий
«об’єктивний; діловий, практичний»
упредме́тнити
«уречевити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прадме́т | білоруська |
| предме́т | болгарська |
| předmjet | верхньолужицька |
| пре́дмет | македонська |
| pśedmjat | нижньолужицька |
| przedmiot | польська |
| miotać «метати» | польська |
| przedmiot | польська |
| предме́т | російська |
| пре́дмет | сербохорватська |
| obiectum «предмет, об’єкт» | середньолатинська |
| jactāre «метати» | середньолатинська |
| predmet | словацька |
| prêdmet | словенська |
| předmět | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України