ПРЕАМБУЛА — ЕТИМОЛОГІЯ
преа́мбула «вступна частина (документа, акта, статті)»
очевидно, запозичення з французької мови;
фр. préambule «преамбула; вступ, передмова» походить від пізньолат. praeambulus «вступ, передмова», букв. «той, що йде попереду», утвореного з prae «попереду, вперед; перед», спорідненого з гр. παραί «при, уздовж, проти», гот. faúra «перед», дангл. fore, двн. днн. fora, нвн. vor «тс.», псл. pri «при», укр. при, та дієслова ambulo, -āre «ходжу, іду; рухаюся, пересуваюся»;
р. м. преа́мбула, бр. прэа́мбула, п. слц. preambula, ч. preambule, вл. preambla, болг. преамбю́л, схв. преа̀мбул, преа̀мбула, слн. preámbula;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прэа́мбула | білоруська |
| преамбю́л | болгарська |
| preambla | верхньолужицька |
| faúra «перед» | готська |
| παραί «при, уздовж, проти» | грецька |
| fore | давньоанглійська |
| fora | давньоверхньонімецька |
| fora | давньонижньонімецька |
| преа́мбула | македонська |
| vor «тс.» | нововерхньонімецька |
| praeambulus «вступ, передмова» | пізньолатинська |
| prae «попереду, вперед; перед» | пізньолатинська |
| preambula | польська |
| pri «при» | праслов’янська |
| ambulo | праслов’янська |
| преа́мбула | російська |
| преа̀мбул | сербохорватська |
| преа̀мбула | сербохорватська |
| preambula | словацька |
| preámbula | словенська |
| при | українська |
| préambule «преамбула; вступ, передмова» | французька |
| preambule | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України