ПРАС — ЕТИМОЛОГІЯ

прас «праска»

запозичення з польської мови;
п. [prasa] «праска», [praska] «тс.», prasować «прасувати» зводяться до фр. presse «прес» через нвн. Presse «тс.», pressen «стискати, пресувати» з пізнішим осмисленням «прасувати»;
форма [фрас] виникла, очевидно, внаслідок гіперичного відштовхування від звичайного в українських говірках переходу іншомовного f (ф) у п;
р. [пра́со́вка] «дерев’яний брусок, на якому шевці прасують», бр. прас «праска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пра́са «тс.»
праси́ло «праска» (збільш.)
пра́ска
пра́сок «праска»
прасува́льний
прасува́льник
прасува́льня «місце, де прасують»
прасува́ти
прасъ «праска» (XVIII ст.)
фрас «тс.»
фраши́ло «велика праска»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прас «праска» білоруська
Presse «тс.» нововерхньонімецька
pressen «стискати, пресувати» нововерхньонімецька
prasa «праска» польська
praska «тс.» польська
prasować «прасувати» польська
пра́со́вка «дерев’яний брусок, на якому шевці прасують» російська
фрас українська
presse «прес» французька

прас «прочухан»

пор. р. утю́жить «бити, лупцювати», утворене від утю́г «праска»;
очевидно, результат семантичної видозміни [прас] «праска»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прасо́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утю́жить «бити, лупцювати» російська
утю́г «праска» російська
прас «праска» українська

фрас «злість, гнів Г, Нед, Куз, Шейк, Она; хвороба, погибель ВеУг; чорт, біс; лихо О»

н. fressen «їсти, пожирати», перен. «томитися, мучитися» ‹ свн. ver-ёӡӡen «тс.» утворене з префікса ver-, спорідненого з гот. fra-, лат. per-, псл. *per-, укр. пере-, і essen «їсти», спорідненого з гот. itan, англ. eat, лат. еdō «їм», псл. jasti, укр. ї́сти;
однак семантика укр. фрас та ін. слов’янських відповідників дає підстави припустити пізніші впливи, напр. укр. прас «лупка, прочухан», поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти», схв. пра̏с «крик, галас», в основі яких лежить, можливо, псл. *per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьра «суперечка»);
запозичене з німецької мови за посередництвом польської;
п. fras «турбота, клопіт, піклування», ст. frasunk, fresunk «горе, сум, скорбота», ч. fresovati sе «клопотатися, турбуватися», слц. fresovat’sa «тс.», м. фрас «страх, переляк», схв. фраˇс «конвульсії»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прасу́нок
просу́нок
фрасова́ти «хворіти, журитися»
фрасува́тися «турбуватися, журитися»
фрасу́нок «журба, турботи, клопіт»
фрасунокъ (XVI ст.)
фрац «чорт, біс; лихо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
eat англійська
itan готська
еdō «їм» латинська
фрас «страх, переляк» македонська
fressen «їсти, пожирати» німецька
essen «їсти» німецька
fras «турбота, клопіт, піклування» польська
frasunk «горе, сум, скорбота» польська
fresunk «горе, сум, скорбота» польська
*per- праслов’янська
jasti праслов’янська
*per- «бити» (пор. укр. пря «боротьба» ‹ стсл. пьр$а «суперечка») праслов’янська
пра̏с «крик, галас» сербохорватська
фрȃс «конвульсії» сербохорватська
ver-ёӡӡen «тс.» середньоверхньнімецька
fresovat'sa «тс.» словацька
пьра старослов’янська
ї́сти українська
фрас українська
прас «лупка, прочухан» українська
поросну́ти «розсипатися; кинутися бігти» українська
fresovati sе «клопотатися, турбуватися» чеська

фрас «слово, що виражає удар»

зводиться до псл. *per- «бити»;
пор. також укр. [праск] (вигук, що передає звук пострілу), схв. пра̏с «гук, гуркіт», пра̏сак «тс.», болг. прас «трах!»;
звукообразне утворення, що передає звук пострілу, паралельне до праск!, хоч звукообразність, очевидно, вторинна;
болг. фра́скам «бити», м. фраска «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фра́снути
фрась «тс.»
фра́цкати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прас «трах!» болгарська
фра́скам «бити» болгарська
фраска «тс.» македонська
*per- «бити» праслов’янська
пра̏с «гук, гуркіт» сербохорватська
пра̏сак «тс.» сербохорватська
праск (вигук, що передає звук пострілу) українська
праск українська
також ?

праж «цибуля порей, Allium porrum L.» (бот.)

через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. πράσον «тс.» є словом нез’ясованого походження;
можливо, запозичене з шумерської або однієї з мов Малої Азії;
р. [прас] «цибуля порей», др. празь, праска, болг. м. праз, схв. пра̏с, [пра̏з], цсл. прась, празь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прас «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
праз болгарська
πράσον «тс.» грецька
празь давньоруська
праска давньоруська
праз македонська
прас «цибуля порей» російська
пра̏с сербохорватська
пра̏з сербохорватська
прась церковнослов’янська
празь «тс.» церковнослов’янська

пра́са «прес»

п. prasa «прес; друкарський верстат; преса, друк», як і вл. prasa «прес; друкарський верстат», нл. prasa «прес», prjasa «прес; гніт; лещата», через нвн. Presse зводиться до фр. presse «тс.», пов’язаного з дієсловом presser «тиснути, давити»;
запозичення з польської мови;
р. [пра́са] «виноградне давило, гніт», бр. ст. праса «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

прас «тс.»
праса «прес, лещата, гніт (1621); друкарський верстат (XVIII ст.
пра́ска «пресувальна машина»
прасківни́к «пресувальник»
праскува́льня «гніт, давило»
праскува́ти «пресувати, вальцювати»
прасува́льник «тс.»
прасува́ти «пресувати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
prasa «прес; друкарський верстат» верхньолужицька
prasa «прес» нижньолужицька
prjasa «прес; гніт; лещата» нижньолужицька
Presse нововерхньонімецька
prasa «прес; друкарський верстат; преса, друк» польська
пра́са «виноградне давило, гніт» російська
presse «тс.» французька
presser «тиснути, давити» французька

порося́

споріднене з лит. par̃šas «порося», прус. parstian «тс.», лат. porcus «свійська свиня», двн. far(a)h «порося», нвн. Ferkel «тс.», курд. purs «молода свиня», сірл. orc «тс.», іє. *porkоs «молода свиня»;
псл.*porsę, похідне від *porsъ (‹*pork῀-), відбитого в др. порозъ «баран», р. [по́роз] «бугай, кнур», цсл. празъ «баран», схв. prȃz «тс.» (вторинне з(ъ) (z) замість с(ъ) (s) з’явилося під впливом *kъnorzъ «кнур»);
р. порося́, бр. парася́, парасё, др. порося, п. prosię, ч. prase, слц. prasa, вл. proso, нл. prose, полаб. porsą, болг. прасе́, м. прасе, схв. пра̑се, слн. práse(с), цсл. прасѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запоросі́ти «завагітніти (про свиню)»
опоро́с
переся́
порі́сна «вагітна (свиня)»
пороси́ти «приводити поросят»
пороси́тися «тс.»
поро́слива «плодюча (свиня)»
поро́сна «тс.»
поросни́ця «свиноматка»
поросю́к «велике порося»
поросю́чка «свиня, що має поросят»
порося́тина
порося́тник «приміщення для поросят; посудина, в якій пряжуть і подають молочних поросят; [матка свині ВеБ]»
порося́чий
порося́чка «свиня, що має поросят»
супоро́сая «вагітна (свиня)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парася́ білоруська
парасё білоруська
прасе́ болгарська
proso верхньолужицька
far(a)h «порося» давньоверхньонімецька
порозъ «баран» давньоруська
порося давньоруська
*porkоs «молода свиня» індоєвропейська
purs «молода свиня» курдська
porcus «свійська свиня» латинська
par̃šas «порося» литовська
прасе македонська
prose нижньолужицька
Ferkel «тс.» нововерхньонімецька
porsą полабська
prosię польська
*porsę (‹*pork῀-) праслов’янська
*kъnorzъ «кнур» праслов’янська
*porsъ праслов’янська
parstian «тс.» прусська
по́роз «бугай, кнур» російська
порося́ російська
prȃz «тс.» (вторинне з(ъ) сербохорватська
пра̑се сербохорватська
orc «тс.» середньоірландська
prasa словацька
práse(с) словенська
празъ «баран» церковнослов’янська
прасѧ церковнослов’янська
prase чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України