ПРАВОРУЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
де́сбіч «праворуч»
власне український складний прислівник, перша частина якого пов’язана з прикметником [десни́й] «правий», а другу частину становить основа іменника бік;
до форми другої частини пор. оба́біч, праворуч та ін;
Фонетичні та словотвірні варіанти
десбі́чний
де́сь-біч
«тс.»
десьбі́чний
десьбо́чний
поде́сьбіч
«праворуч»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| десни́й «правий» | ? |
| бік | ? |
| оба́біч | ? |
| праворуч | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України