ПОЦІЛУНОК — ЕТИМОЛОГІЯ
ґату́нок
бр- гату́нак «сорт»;
запозичення з польської мови;
n. gatunek «рід, вид; сорт» походить від нвн. Gáttung «тс.», з перетворенням суфікса -ung в -unek за зразком слів із суфіксом -ek (‹*-ъkъ) типу zamek (пор. також rachunek – нвн. Réchnung, kierunek – нвн. Kéhrung);
згодом укр. -унок (як і п. -unek) був застосований як власний словотворчий засіб (укр. (по)цілу́нок, п. sprawunek «(виконання справи) покупка»;
нвн. Gattung походить від gatten «з’єднувати, сполучати; сортувати», похідного від Gatte «чоловік, дружина (‹ взаємопов’язаний)», що виникло з свн. gegate «тс.», генетично пов’язаного з днн. gigado «подібний до когось», дангл. gegada «товариш» і утвореного з префікса ge- (‹пгерм. *ga‹іє. *go-), спорідненого з дінд. ja-, оск. се- (‹іє. *ge-), та основи gate, спорідненої з псл. godъ, укр. год;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґатункува́ти
«сортувати»
кгатунокъ
(1656)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гату́нак «сорт» | білоруська |
gegada «товариш» | давньоанглійська |
gate | давньоанглійська |
ja- | давньоіндійська |
gigado «подібний до когось» | давньонижньонімецька |
*go- | індоєвропейська |
-ung (‹*-ъkъ)(пор. також rachunek -- нвн. Réchnung, kierunek -- нвн. Kéhrung) | німецька |
Gáttung «тс.» | нововерхньонімецька |
Réchnung | нововерхньонімецька |
Kéhrung | нововерхньонімецька |
Gattung «з’єднувати, сполучати; сортувати» | нововерхньонімецька |
Gatte «чоловік, дружина (‹ взаємопов’язаний)» | нововерхньонімецька |
gatten | нововерхньонімецька |
gatunek «рід, вид; сорт» | польська |
-unek | польська |
-ek | польська |
zamek | польська |
rachunek | польська |
kierunek | польська |
sprawunek «(виконання справи) покупка» | польська |
*ga- | прагерманська |
*-ъkъ | праслов’янська |
godъ | праслов’янська |
gegate «тс.» | середньоверхньнімецька |
-унок (як і п. -unek)(укр. (по)цілу́нок | українська |
поцілу́нок | українська |
год | українська |
ge- (‹пгерм. *ga‹іє. *go-) | ? |
се- (‹іє. *ge-) | ? |
цілува́ти
походить від давнішого cělovati «вітати, здоровити» (пор. стсл. цѣловати «тс.»), похідного від сělъ «здоровий»;
щодо розвитку значення пор. лат. salūto «вітаю, бажаю здоров’я; вітаюся, прощаюся», salvē «привіт!, бувай здоровий!», пов’язані з salveo «добре почуваюся», утвореним від salvus «цілий, неушкоджений»;
р. целова́ть, бр. цалава́ць, др. цѣловати «вітати; присягатися, цілуючи хрест або ікону; шанувати», п. całować, ч. celovati, слц. celovat’, вл. cyłować «залишатися цілим», болг. целу́вам «цілую», м. целива «цілує», схв. цели́вати, слн. celováti, стсл. цѣловати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поцілуй
«тс.»
поцілу́йко
поцілу́нок
по́ціль
«поцілунок»
цілова́нка
«поцілунок»
цілува́ння
цілу́й
«поцілунок»
цілу́н
«тс.»
цілу́нок
цілюва́ти
цюлува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цалава́ць | білоруська |
целу́вам «цілую» | болгарська |
cyłować «залишатися цілим» | верхньолужицька |
цѣловати «вітати; присягатися, цілуючи хрест або ікону; шанувати» | давньоруська |
salūto «вітаю, бажаю здоров’я; вітаюся, прощаюся» | латинська |
целива «цілує» | македонська |
całować | польська |
целова́ть | російська |
цели́вати | сербохорватська |
celovat' | словацька |
celováti | словенська |
цѣловати | старослов’янська |
celovati | чеська |
cělovati «вітати, здоровити» (пор. стсл. цѣловати «тс.») | ? |
сělъ «здоровий» | ? |
salūto «вітаю, бажаю здоров’я; вітаюся, прощаюся» | ? |
salvē «привіт!, бувай здоровий!» | ? |
salveo «добре почуваюся» | ? |
salvus «цілий, неушкоджений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України