ПОЦІЛУНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ґату́нок

бр- гату́нак «сорт»;
запозичення з польської мови;
n. gatunek «рід, вид; сорт» походить від нвн. Gáttung «тс.», з перетворенням суфікса -ung в -unek за зразком слів із суфіксом -ek (‹*-ъkъ) типу zamek (пор. також rachunek – нвн. Réchnung, kierunek – нвн. Kéhrung);
згодом укр. -унок (як і п. -unek) був застосований як власний словотворчий засіб (укр. (по)цілу́нок, п. sprawunek «(виконання справи) покупка»;
нвн. Gattung походить від gatten «з’єднувати, сполучати; сортувати», похідного від Gatte «чоловік, дружина (‹ взаємопов’язаний)», що виникло з свн. gegate «тс.», генетично пов’язаного з днн. gigado «подібний до когось», дангл. gegada «товариш» і утвореного з префікса ge- (‹пгерм. *ga‹іє. *go-), спорідненого з дінд. ja-, оск. се- (‹іє. *ge-), та основи gate, спорідненої з псл. godъ, укр. год;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґатункува́ти «сортувати»
кгатунокъ (1656)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гату́нак «сорт» білоруська
gegada «товариш» давньоанглійська
gate давньоанглійська
ja- давньоіндійська
gigado «подібний до когось» давньонижньонімецька
*go- індоєвропейська
-ung (‹*-ъkъ)(пор. також rachunek -- нвн. Réchnung, kierunek -- нвн. Kéhrung) німецька
Gáttung «тс.» нововерхньонімецька
Réchnung нововерхньонімецька
Kéhrung нововерхньонімецька
Gattung «з’єднувати, сполучати; сортувати» нововерхньонімецька
Gatte «чоловік, дружина (‹ взаємопов’язаний)» нововерхньонімецька
gatten нововерхньонімецька
gatunek «рід, вид; сорт» польська
-unek польська
-ek польська
zamek польська
rachunek польська
kierunek польська
sprawunek «(виконання справи) покупка» польська
*ga- прагерманська
*-ъkъ праслов’янська
godъ праслов’янська
gegate «тс.» середньоверхньнімецька
-унок (як і п. -unek)(укр. (по)цілу́нок українська
поцілу́нок українська
год українська
ge- (‹пгерм. *ga‹іє. *go-) ?
се- (‹іє. *ge-) ?

цілува́ти

походить від давнішого cělovati «вітати, здоровити» (пор. стсл. цѣловати «тс.»), похідного від сělъ «здоровий»;
щодо розвитку значення пор. лат. salūto «вітаю, бажаю здоров’я; вітаюся, прощаюся», salvē «привіт!, бувай здоровий!», пов’язані з salveo «добре почуваюся», утвореним від salvus «цілий, неушкоджений»;
р. целова́ть, бр. цалава́ць, др. цѣловати «вітати; присягатися, цілуючи хрест або ікону; шанувати», п. całować, ч. celovati, слц. celovat’, вл. cyłować «залишатися цілим», болг. целу́вам «цілую», м. целива «цілує», схв. цели́вати, слн. celováti, стсл. цѣловати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поцілуй «тс.»
поцілу́йко
поцілу́нок
по́ціль «поцілунок»
цілова́нка «поцілунок»
цілува́ння
цілу́й «поцілунок»
цілу́н «тс.»
цілу́нок
цілюва́ти
цюлува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цалава́ць білоруська
целу́вам «цілую» болгарська
cyłować «залишатися цілим» верхньолужицька
цѣловати «вітати; присягатися, цілуючи хрест або ікону; шанувати» давньоруська
salūto «вітаю, бажаю здоров’я; вітаюся, прощаюся» латинська
целива «цілує» македонська
całować польська
целова́ть російська
цели́вати сербохорватська
celovat' словацька
celováti словенська
цѣловати старослов’янська
celovati чеська
cělovati «вітати, здоровити» (пор. стсл. цѣловати «тс.») ?
сělъ «здоровий» ?
salūto «вітаю, бажаю здоров’я; вітаюся, прощаюся» ?
salvē «привіт!, бувай здоровий!» ?
salveo «добре почуваюся» ?
salvus «цілий, неушкоджений» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України