ПОХОПЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хопи́ти «схопити, ухопити; вистачити»
псл. xopiti;
чергуванням голосних пов’язане з xapati, xapiti;
припущення (Uhlenbeck AfSlPh 15, 485) про запозичення з германських мов (гол. нн. happen) безпідставне;
р. хо́пи́ть, бр. хапі́ць, [ха́пыць] «ловити», др. хопити, п. [chopić], ч. chopiti, слц. chopit’, вл. khopić «почати», нл. chopiś «тс.», стсл. хопити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́хоп
«виступ, порятунок»
вхопи́ти
вхо́плений
вхопля́ти
по́хіп
по́хіпки́й
по́хі́пливий
похіпни́й
«моторний, кмітливий; часто використовуваний, зручний»
по́хоп
«потяг, нахил до чогось»
похопли́вий
хіп
хіпки́й
хоп
хопи́тися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хапі́ць | білоруська |
| khopić «почати» | верхньолужицька |
| хопити | давньоруська |
| chopiś «тс.» | нижньолужицька |
| chopić | польська |
| xopiti | праслов’янська |
| хо́пи́ть | російська |
| chopit' | словацька |
| хопити | старослов’янська |
| ха́пыць «ловити» | українська |
| chopiti | чеська |
| xapiti | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України