ПОХАБНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з російської мови;

р. поха́бный, пов’язане з др. похабьно «нерозумно, подібно до божевільного» і співвідносне з болг. похабе́н «зіпсований; той, що став непридатним», схв. по̀хаба̄н «зношений, потертий», слн. pohábljen «покалічений, знівечений, спотворений», цсл. похабьнъ «несподіваний», є похідним від дієслова поха́бить «паскудити; [псувати; розбещувати]», спорідненого з укр. [похаби́тися] (чогось) «залишити, покинути»;

первісне значення прикметника було «зіпсований, розбещений»;