ПОТОЛОЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

то́лок «пристрій, знаряддя для трамбування; поршень, [товкач О]»

псл. *tolk- «товкти, тиснути», пов’язане чергування звуків з *tъl̥k- «тс.»;
р. [то́лок] «пристрій для трамбування», [толочить] «витоптувати (траву, посіви)», бр. [толо́ка] «поле під паром», п. tłok «скупчення (людей, предметів); поршень; штемпель; толок», ч. tlak «тиск», слц. tlač «книгодрук», вл. tłok «тиск», схв. тла̑к «тс.», слн. tlák «тс.; бруківка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відтолочки «витолочені місця»
натоло́ча «невелике озеро»
натоло́чє «потоптане місце»
па́толоч «потоптане поле, потрава; місце, де хижак з’їв тварину; залишки після збирання коноплі»
потоло́ка «потолочене місце в траві або хлібі»
по́толоч
потоло́ччя «тс.»
су́толока «безладний рух, штовхання»
то́ло́ка «залишене під пар поле, на якому пасуть худобу; вільна ділянка біля села, де збиралася молодь гуляти»
толокно́ «борошно з підсушеного вівса; [борошно з сухарів Нед]»
толокува́ти «бути толокою, гуляти» (про землю)
толо́чи́ти «приминати, надломлювати рослини, пошкоджувати посіви; бити; тягти, волокти; [рівняти орану землю ногами О]»
толочі́й «поршень»
толочни́к «тс.»
толочни́ця «цілина; рік не орана земля»
толо́шний «залишений під толоку»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
толо́ка «поле під паром» білоруська
tłok «тиск» верхньолужицька
tłok «скупчення (людей, предметів); поршень; штемпель; толок» польська
*tolk- «товкти, тиснути» праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥k- «тс.» праслов’янська
то́лок «пристрій для трамбування» російська
толочить «витоптувати (траву, посіви)» російська
тла̑к «тс.» сербохорватська
tlač «книгодрук» словацька
tlák «тс.; бруківка» словенська
tlak «тиск» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України