ПОСТАВА — ЕТИМОЛОГІЯ
ста́вити
псл. staviti (stavěti), каузатив до stati «стати»;
споріднене з лит. stovėˊti «стояти», лтс. stãvêt, гот. stōjan «направляти», дангл. stōwian «утримувати», двн. свн. stouwen «керувати, зупиняти, осаджувати», снн. снідерл. гол. stouwen «загачувати, затримувати», нвн. stauen «тс.», англ. stow «прибирати, складати», гр. στῡˊω«піднімаю нагору», σταυρός «кілок», лат. -staurāre (у словах restaurāre «відновлювати», īnstaurāre «тс., поновлювати, повторювати; влаштовувати, робити»), що зводяться до каузатива іє. *stāu- (*sthāu-, *sthū-, *stū-), пов’язаного з *stā- (*sthā-) «стояти, знаходитися, перебувати; стати»;
р. ста́вить, бр. ста́віць, стаўля́ць, др. ставити, п. вл. stawić, ч. staviti, слц. stavit’, нл. stawiś, stawjaś, полаб. stóvĕt, болг. ста́вя, м. стави, става, схв. ста̏вити, слн. stáviti, стсл. ставити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
cmа́ва
«постава»
безпідста́вний
виста́ва
ви́ставка
виставни́й
відста́вка
відставни́й
відставни́к
вста́вка
вставни́й
доста́вка
за́став
«застава»
заста́ва
за́става
«пастка на звіра»
заста́вити
заста́вити
за́ста́вка
заставля́ти
заставна́
(юр.)
заста́вни́й
заста́вник
заставни́чий
(у виразі з. у́ряд «ломбард»)
за́ставні
«віконниці»
заста́вщик
«митник, що стояв на проїзних дорогах, на пограниччі»
заставщи́на
«застава»
зіста́вити
надста́вка
наста́в
«влада»
на́став
«настанова»
на́ставка
«надставка»
наставля́ти
наста́вник
наста́вництво
наста́вничий
«наставницький»
обста́ва
«обстановка»
обста́вина
оста́вити
перезаста́ва
пере́ставка
«сіть для ловіння перепелів»
підста́ва
пі́дста́вина
«основа»
пі́дста́вка
підставни́й
підста́вник
«свічник»
пі́дставці
«тс.»
поста́в
«пара млинових жорен; сувій»
поста́ва
поставе́ць
поста́вка
по́ставка
«полиця»
поста́вля́ти
поставни́й
поставни́к
представля́ти
представни́к
представни́цтво
при́став
(з р.)
приста́ва
«наглядач Г; поставка Нед»
приста́вка
при́ставка
«полиця»
при́ставок
«вид великої посудини»
став
«сустав, суглоб»
ста́ве́ць
«великий церковний свічник; дерев’яна тарілка; циліндрична форма для випікання пасок, конусоподібна купа дров для випалювання вугілля; [підставка, основа для підпори Нед; пеньок, на якому клепають косу О]»
(заст.)
ста́витися
стави́ця
«западня, пастка»
ста́вка
ста́вленець
ста́вленик
ста́влення
ста́вля́ти
ста́вма
ставни́й
ставни́к
«ставний невід, рибальська сітка»
ста́вник
«великий свічник, велика свічка»
ставни́ці
«нижні снопи довкола копиці»
(мн.)
ста́вни́ця
«стайня Г, Нед; поміст для мерця Чаб»
ста́вні
«щити в греблі ставка для затримування води»
(мн.)
ставня́
«кілки під стінами в льохах»
ставо́к
«кладка з 10 снопів Л, ЛексПол; основа рамочної борони ЛексПол»
сустав
суста́вник
«складова частина»
уста́в
у́ставка
уста́вни́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stow «прибирати, складати» | англійська |
| ста́віць | білоруська |
| стаўля́ць | білоруська |
| ста́вя | болгарська |
| stawić | верхньолужицька |
| stouwen «загачувати, затримувати» | голландська |
| stōjan «направляти» | готська |
| στėˊω «піднімаю нагору» | грецька |
| σταυρός «кілок» | грецька |
| stōwian «утримувати» | давньоанглійська |
| stouwen «керувати, зупиняти, осаджувати» | давньоверхньонімецька |
| ставити | давньоруська |
| *stāu- (*sthāu-, *sthū-, *stū-) | індоєвропейська |
| *stā- «стояти, знаходитися, перебувати; стати» (*sthā-) | індоєвропейська |
| *sthāu- | індоєвропейська |
| *sthū- | індоєвропейська |
| *stū- | індоєвропейська |
| *sthā- | індоєвропейська |
| -staurāre (у словах restaurāre «відновлювати», īnstaurāre «тс., поновлювати, повторювати; влаштовувати, робити») | латинська |
| restaurāre | латинська |
| īnstaurāre | латинська |
| stãvêt | латиська |
| stovėˊti «стояти» | литовська |
| стави | македонська |
| става | македонська |
| stawiś | нижньолужицька |
| stawjaś | нижньолужицька |
| stauen «тс.» | нововерхньонімецька |
| stóvĕt | полабська |
| stawić | польська |
| staviti (stavěti) | праслов’янська |
| stati «стати» | праслов’янська |
| stavěti | праслов’янська |
| ста́вить | російська |
| ста̏вити | сербохорватська |
| stouwen «керувати, зупиняти, осаджувати» | середньоверхньнімецька |
| stouwen «загачувати, затримувати» | середньонижньонімецька |
| stouwen «загачувати, затримувати» | середньонідерландська |
| stavit' | словацька |
| stáviti | словенська |
| ставити | старослов’янська |
| staviti | чеська |
по́ста́в «штука, сувій (тканини), СУМ, Пі; [сукно] Чопей»
псл. postavъ, похідне від дієслова stati «стати»;
діалектне значення «сукно», можливо, виникло почасти під впливом уг. posztó «сукно», що саме є запозиченням з якоїсь слов’янської мови;
р. заст. по-ста́в «штука матерії», бр. паста́ў «тс.», др. поставъ «жердина; тканина, полотно; шматок тканини певної міри», п. postaw «штука (сукна); сувій сукна тієї довжини, у якій виходить з верстата; [шістдесят пасом лляного прядива; основа тканини в полотні]; (ст.) стан, порядок, правило», ч. postav «штука тканини», схв. по̀став «шматок тканини», цсл. поставъ «жердина; тканина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
постави́ще
«сувій домотканого полотна або сукна; умовна міра довжини готової тканини, що дорівнює довжині наведеної на станок основи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паста́ў «тс.» | білоруська |
| поставъ «жердина; тканина, полотно; шматок тканини певної міри» | давньоруська |
| postaw «штука (сукна); сувій сукна тієї довжини, у якій виходить з верстата; [шістдесят пасом лляного прядива; основа тканини в полотні]; (ст.) стан, порядок, правило» | польська |
| postavъ | праслов’янська |
| stati «стати» | праслов’янська |
| по̀став «шматок тканини» | сербохорватська |
| posztó «сукно» | угорська |
| поставъ «жердина; тканина» | церковнослов’янська |
| postav «штука тканини» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України