ПОРІГ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
порі́г
псл. *porgъ;
споріднене з лит. pérgas «рибальський човен (видовбаний з одного стовбура)», дісл. forkr «дубець, ціпок», днн. ferkal «засув, замок», лат. pergula «прибудова перед будинком, муром; хата, кімната на горищі», можливо, також з вірм. harkanem «б’ю»;
менш прийнятним є зіставлення з гр. σπέρχω «натискаю, поспішаю», дінд. spṛhayаti «жадає», двн. springan «стрибати» (Zupitza KZ 36, 65, Hofmann 328), з гр. πόρος «прохід» (Terras ZfSlPh 19, 123), з р. [перегиня] «малоприступне місце в лісі» (Wiedemann ВВ 28, 9), як і з ч. Praha «Прага», п. Praga (місцева назва) (Преобр. ІІ 107; Mikkola Ursl. Gr. ІІІ 38; Младенов 503);
первісно слово означало, очевидно, суцільну масивну колоду, на якій стояв будинок, у тому числі і двері;
запозиченням з української мови є п. porohy «річкові пороги»;
р. поро́г, бр. паро́г, др. порогъ «поріг (у будинку, у річці)», п. próg, [каш. porg, parg], ч. práh, слц. prah, вл. próh, нл. prog, полаб. porg, болг. м. праг, схв. пра̏г «поріг, одвірок», слн. pràg «поріг», стсл. прагъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
запоро́жець
запоро́жецький
«запорізький»
запоро́жжя
«ті, що на весіллі стоять за порогом хати»
запоро́жчик
«запорізький козак»
поро́ги
(річкові)
порого́вина
«місцевість, розташована терасами»
поро́жистий
порожи́ще
«поріг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паро́г | білоруська |
| праг | болгарська |
| próh | верхньолужицька |
| harkanem «б’ю» | вірменська |
| σπέρχω «натискаю, поспішаю» | грецька |
| πόρος «прохід» | грецька |
| springan «стрибати» | давньоверхньонімецька |
| spṛhayаti «жадає» | давньоіндійська |
| forkr «дубець, ціпок» | давньоісландська |
| ferkal «засув, замок» | давньонижньонімецька |
| порогъ «поріг (у будинку, у річці)» | давньоруська |
| porg | кашубський |
| parg | кашубський |
| pergula «прибудова перед будинком, муром; хата, кімната на горищі» | латинська |
| pérgas «рибальський човен (видовбаний з одного стовбура)» | литовська |
| праг | македонська |
| prog | нижньолужицька |
| porg | полабська |
| Praga (місцева назва)(Преобр. ІІ 107; Mikkola Ursl. Gr. ІІІ 38; Младенов 503) | польська |
| porohy «річкові пороги» | польська |
| próg | польська |
| *porgъ | праслов’янська |
| перегиня «малоприступне місце в лісі» | російська |
| поро́г | російська |
| пра̏г «поріг, одвірок» | сербохорватська |
| prah | словацька |
| pràg «поріг» | словенська |
| прагъ «тс.» | старослов’янська |
| Praha «Прага» | чеська |
| práh | чеська |
порожни́к «місце біля дверей, де звичайно ставлять мітлу; порожнє місце біля дверей Нед»
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з поро́жній або з порі́г;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| поро́жній | українська |
| порі́г | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України