ПОРОМА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *pormъ, пов’язане з *perti «рухатися, їхати»;

споріднене з дісл. farmr «вантаж, тягар, вміст», двн. farm, свн. varm «човен, пором», двн. faran «їхати», гр. περάω «проникаю», πορϑμός «прохід, протока»;

розглядати слово як германське запозичення (Hirt PBrB 23, 336) немає підстав;

р. паро́м, ст. поро́м, бр. паро́м, п. prom, ч. слц. заст. prám, схв. пра̏м, р.-цсл. прамъ;

запозичення з німецької мови;

нвн. Póre «пора» через пізньолат. porus «тс.» походить від гр. πόρος «місце переправи; протока; міст; дорога, шлях; (анат.) канал, пора», пов’язаного зπείρω «проколюю, пробиваю; розтинаю», спорідненим з псл. na-periti «проколювати» (стсл. наперити «тс.») і, більш віддалено, з лат. porto «несу», двн. faran «їхати», нвн. fahren «тс.», вірм. heriwn «шило», псл. *pormъ, укр. поро́м;

р. бр. болг. м. схв. по́ра, п. por (чол. р.), ч. слц. pór (чол. р.), вл. pora, слн. póra;

запозичення з чеської або словацької мови;

ч. слц. prám «тс.» є прямим відповідником укр. поро́м;