ПОРОЖНЕЧА — ЕТИМОЛОГІЯ
поро́жній «пустий»
псл. [*porzdjьnъjь] (звідки східнослов’янські форми з -жн-);
пов’язане з формою порівняльного ступеня *porzdje від *porzdьnъ «порожній», походження якого неясне;
зіставляється (Matzenauer LF 13, 192–193; Schuster-Šewc 1162–1163) з лит. sprogti «лопатися, розпускатися» (про бруньки);
пов’язується (Machek ESJČ 482) з лит. ber̃gzdias «марний, безплідний», ber̃gždinas «тс.»;
виводиться (Grošel Sl. revija 5–7, 1954, 121) з псл. *porzdъ з попереднього *pors-do, пов’язаного з хет. parš- «бігти», герм. *ferzan «усувати»;
р. поро́жний, бр. паро́жні, др. пороздьныи «вільний від праці, бездіяльний; святковий», порозьныи «тс.; вільний, порожній», порожьнии, порожьныи «тс.», п. próżny (ст. prózny) «порожній; даремний, безплідний; позбавлений; вільний; не зайнятий», ч. prázdný «порожній; вільний, позбавлений», слц. prázdny, вл. prózdny, нл. prozny, болг. м. пра́зен «тс.», схв. пра́зан «порожній; спустошений», слн. prázen «порожній; не зайнятий», стсл. праздьнъ «порожній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́порожнити
ви́порожнитися
запорожни́ти
«заповнити, зайняти»
непоро́жній
«не пустий; [вагітний; не пісний, м’ясний Л]»
опорожни́ти
«випорожнити»
перепорожни́ти
порожне́
«порожнем»
порожне́м
порожне́та
«порожнеча»
порожне́ча
поро́жний
«тс. Нед; пісний, сухий, нізчимний»
порожни́на
порожни́стий
порожні́ти
порожно́
«лежаче гниюче дерево»
по́рожньо
порожньо́м
«порожнем»
порожнюва́ти
«стояти порожнім; бути вільним, [не мати роботи Нед]»
порожнюва́тий
порожня́
поро́жнява
порожня́вий
порожня́к
порожняки́
«пиріжки без начинки, пампушки»
порожняко́м
спорожни́ти
«тс.»
упорожні́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паро́жні | білоруська |
| пра́зен «тс.» | болгарська |
| prózdny | верхньолужицька |
| *ferzan «усувати» | германські |
| пороздьныи «вільний від праці, бездіяльний; святковий» | давньоруська |
| порозьныи «тс.; вільний, порожній» | давньоруська |
| порожьнии | давньоруська |
| порожьныи «тс.» | давньоруська |
| sprogti «лопатися, розпускатися» (про бруньки) | литовська |
| ber̃gzdias «марний, безплідний» | литовська |
| ber̃gždinas «тс.» | литовська |
| пра́зен «тс.» | македонська |
| prozny | нижньолужицька |
| próżny «порожній; даремний, безплідний; позбавлений; вільний; не зайнятий» (ст. prózny) | польська |
| *porzdjьnъjь (звідки східнослов’янські форми з -жн-) | праслов’янська |
| *porzdьnъ «порожній» | праслов’янська |
| *porzdje | праслов’янська |
| *porzdje | праслов’янська |
| *porzdъ | праслов’янська |
| поро́жний | російська |
| пра́зан «порожній; спустошений» | сербохорватська |
| prázdny | словацька |
| prázen «порожній; не зайнятий» | словенська |
| праздьнъ «порожній» | старослов’янська |
| parš- «бігти» | хетська |
| prázdný «порожній; вільний, позбавлений» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України