ПОРАНОК — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́нній

загальноприйнятої етимології не має;
виводиться з псл. *radno (‹*ordno), що зіставляється з гр. ὄρϑρος «ранок», ὄρϑριος, ὀρϑρῑνός «ранній», дінд. várdhatē «підіймає, змушує рости», ūrdhváḥ «високий, визначний», ав. vǝrǝδaiti «росте», псл. rod- (з *ord-ti «рости»);
заслуговує на увагу припущення (Machek ESJČS 414; Recherches 47; Holub–Kop. 309; Brückner 453; Trautmann 246) про походження з початкового *rai-, спорідненого з лит. rótas «ранок», лтс. rîts «тс.»;
спроба зблизити з алб. errë «темрява», гр. ὀρφνός «темний» (Oštir AfSlPh 36, 444) викликає сумнів з фонетичних причин (тоді треба було б виходити з псл. *ragno);
р. ра́нний, бр. ра́нні, др. раныи «ранній, ранковий», п. ranny, ч. ranní «ранковий», ranó «ранній; скороспілий», слц. rannó «ранковий», вл. rano «ранком», нл. rany, полаб. ranü, ronš, болг. ран, ра̀нен, м. ран, схв. ра̑нӣ, слн. rán, стсл. рано «рано»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вра́нішній
вра́нці
дозара́ни «до ранку»
за́ран «завтра»
зара́на
зара́ні
зара́ній
зара́ння «ранній час»
зара́ння
зара́но «дуже рано, передчасно»
зара́нок «тс.»
зра́на
зра́нку
зра́ння
назара́нці «на світанку»
напо́рано «дуже рано»
передра́нішній
передранко́вий
передра́нній
передра́ння
передра́нь
по-ра́нішньому
по-ранко́вому
позара́ни «післязавтра»
позаранки «на світанку»
поране́ньку
порани́ти «дуже рано піднятися, зробити»
пора́нитися «прибути дуже рано; поквапитися»
пора́нішній
поранко́вий
пора́нку «уранці»
пора́нній
по́рано «рано, ранньої пори»
пора́нок
пора́ну «тс.»
ранешний «ранішній»
ра́ни́й «ранній»
рани́ти «рано вставати»
ра́ній «раніше»
рані́ш (е)
ра́ні́шній
ранко́ви́й
ра́нком
ранкува́ти «проводити ранок»
ра́нний «тс.»
ра́но «ранок»
ра́но
ра́но́к
раном «ранком, зранку»
ранува́то
рану́ля «рання картопля» (у сполуці бу́льба рану́ля)] Нед
ранцува́ти «виголошувати побажання у Великодній понеділок ранком»
ранш «раніш»
рань
раню́шка «рання капуста; рання скороспіла картопля»
ра́няшній «ранішній»
спозара́на
спозара́нку
спозара́ння
ура́нішній
ура́нці
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vǝrǝδaiti «росте» авестійська
errë «темрява» албанська
ра́нні білоруська
ран болгарська
ра̀нен болгарська
rano «ранком» верхньолужицька
ὄρϑρος «ранок» грецька
ὄρϑριος грецька
ὀρϑρῑνός «ранній» грецька
ὀρφνός «темний» грецька
várdhatē «підіймає, змушує рости» давньоіндійська
ūrdhváḥ «високий, визначний» давньоіндійська
раныи «ранній, ранковий» давньоруська
rîts «тс.» латиська
rýtas «ранок» литовська
ран македонська
rany нижньолужицька
ranü полабська
ronü полабська
ranny польська
*radno (‹*ordno) праслов’янська
rod- (з *ord-ti «рости») праслов’янська
*ordno праслов’янська
*ord-ti праслов’янська
*ordno праслов’янська
*ord-ti праслов’янська
*ordno праслов’янська
*rai- праслов’янська
ра́нний російська
ра̑нӣ сербохорватська
ranný «ранковий» словацька
rán словенська
рано «рано» старослов’янська
ranní «ранковий»«ранній; скороспілий» чеська
raný «ранковий»«ранній; скороспілий» чеська

по́рати «виконуючи хатню роботу або займаючись господарською справою, давати лад, порядок; доглядати; мити, переодягати, годувати»

псл. [porati (sę), parati sę];
загальноприйнятого пояснення не має;
зіставляється з лат. paro «готую» (Machek ESJČ 434), виводиться від псл. porа «пора, час» (Brückner 395, 431), пов’язується з р. [пори́ть] «товстіти, гладшати, збільшуватися; допомагати», спо́рый «успішний» (Schuster-Šewc 1134), з псл. *perti «іти, просуватися», гот. двн. fahran «тс.» (Трубачев С.-луж. сб. 168);
р. [по́рать] «робити», [по́раться] «займатися господарством, куховарити», п. [porać] «обробляти, орати (поле)», parać się «клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]», ч. párati se «возитися (з кимось); [займатися (чимось)]», вл. [porać] «робити; пускати в рух; спонукати», нл. poraś «тс.», poraś se «рушати; рухатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запо́рати «справитися з роботою коло чогось; обробити або засіяти (землю)»
напо́рати «заготовити яку-небудь кількість чогось; заподіяти; натворити чого-небудь»
порани́на «прибирання; куховарення, господарські турботи»
по́ранка «прибирання, куховарство»
по́ратися «виконувати хатню роботу, займатись господарськими справами»
спо́рати
упо́рати «прибрати, закінчити, з’їсти»
упо́ратися «закінчити (роботу)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
porać «робити; пускати в рух; спонукати» верхньолужицька
fahran «тс.» готська
по́раться «займатися господарством, куховарити» грецька
fahran «тс.» давньоверхньонімецька
paro «готую» латинська
poraś «тс.»«рушати; рухатися» нижньолужицька
poraś se «тс.»«рушати; рухатися» нижньолужицька
porać «обробляти, орати (поле)»«клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]» польська
parać się «обробляти, орати (поле)»«клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]» польська
porati sę (sę), parati sę] праслов’янська
porа «пора, час» праслов’янська
*perti «іти, просуватися» праслов’янська
пори́ть «товстіти, гладшати, збільшуватися; допомагати» російська
спо́рый «успішний» російська
по́рать «робити» російська
párati se «возитися (з кимось); [займатися (чимось)]» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України