ПОПАДЕНКО — ЕТИМОЛОГІЯ
попадя́
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з новогрецької;
гр. παπαδιά (παπαδία) є похідним від παπας «піп, священик»;
р. попадья́, бр. пападдзя́, др. попадия, п. [popadzia] (з укр.), слц. popad’a, болг. попади́я, м. попадиjа, схв. попа̀диjа, слн. popádija, цсл. попадига;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попаде́нко
«син попаді»
попадиха
«жінка або вдова священика»
попади́ч
«син попаді, попович»
попадюва́ти
«бути попадею»
попадя́нка
«попівна»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пападдзя́ | білоруська |
| попади́я | болгарська |
| παπαδιά «піп, священик» (παπαδία) | грецька |
| παπα̃ς | грецька |
| попадия | давньоруська |
| попадиjа | македонська |
| popadzia (з укр.) | польська |
| попадья́ | російська |
| попа̀диjа | сербохорватська |
| popad'a | словацька |
| popádija | словенська |
| попадига | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України