ПОМІРКОВАНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
помірко́ваний
калька п. pomiarkowany «помірний, поміркований, стриманий», пов’язаного з дієсловом pomiarkować «схаменутися, опам’ятатися; (заст.) зрозуміти, втямити, второпати», утвореним за допомогою префікса ро- від дієслова miarkować «стримувати, угамовувати, робити поміркованим; міркувати; відмірювати, дозувати»;
очевидно, виникло на основі нвн. merken «помічати, розуміти, (з)міркувати», зближеного з п. miara (зменш. miarka), що відповідає укр. мі́ра;
бр. памярко́ўны «поступливий, доброзичливий, поблажливий; (про погляди тощо) поміркований»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
памярко́ўны «поступливий, доброзичливий, поблажливий; (про погляди тощо) поміркований» | білоруська |
merken «помічати, розуміти, (з)міркувати» | нововерхньонімецька |
pomiarkowany «помірний, поміркований, стриманий» | польська |
pomiarkować «схаменутися, опам’ятатися; (заст.) зрозуміти, втямити, второпати» | польська |
miarkować «стримувати, угамовувати, робити поміркованим; міркувати; відмірювати, дозувати» | польська |
miara (зменш. miarka) | польська |
мі́ра | українська |
міркува́ти «роздумувати; [помічати Ж]»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. merken «позначати; помічати, розуміти» пов’язане з Marke «марка, знак»;
на слов’янському ґрунті зазнало зближення з мі́рка;
бр. меркава́ць «розмірковувати, мати намір, робити висновки; приміряти», п. miarkować «робити висновки; стримувати, вгамовувати; відміряти», ч. merčiti «помічати; спостерігати», [merkovat, měrkovati] «тс.», слц. merkovat’ «доглядати; бути обережним», вл. měrkować «помічати», нл. markowaś «ТС.», м. мерка «придивлятися», схв. мȅркати «тс.; оцінювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міркува́тися
«стримуватися»
помірко́ваний
«стриманий, розсудливий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
меркава́ць «розмірковувати, мати намір, робити висновки; приміряти» | білоруська |
měrkować «помічати» | верхньолужицька |
мерка «придивлятися» | македонська |
markowaś «ТС.» | нижньолужицька |
merken «позначати; помічати, розуміти» | нововерхньонімецька |
miarkować «робити висновки; стримувати, вгамовувати; відміряти» | польська |
мȅркати «тс.; оцінювати» | сербохорватська |
merkovat' «доглядати; бути обережним» | словацька |
merkovat «тс.» | українська |
měrkovati «тс.» | українська |
merčiti «помічати; спостерігати» | чеська |
Marke «марка, знак» | ? |
мі́рка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України