ПОМКНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
помкну́ти(ся) «помчати, понестися»
пов’язане з дієсловом ми́кати «смикати, рвати, тягати; висмикувати з корінням; чесати (прядиво, льон)» (див.);
р. [помкну́ть] «захопити, потягти силоміць», бр. памкну́цца «кинутися, помчати; зібратися (щось зробити)», др. помъкнути «підпорядкувати, підкорити; спокусити (на щось)», п. pomknąć «помчати, понестися», pomknąć się «тс.», ч. pomknouti «посунути, підштовхнути, зрушити з місця (когось)», pomknouti se «виступити», слц. pomknút’ «зрушити з місця (когось)», pomknút’ sa «посунутися», болг. помъ́кна «потягну», схв. пома̀кнути «зсунути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пімкну́тися
«кинутися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
памкну́цца «кинутися, помчати; зібратися (щось зробити)» | білоруська |
помъ́кна «потягну» | болгарська |
помъкнути «підпорядкувати, підкорити; спокусити (на щось)» | давньоруська |
pomknąć «помчати, понестися»«тс.» | польська |
pomknąć się «помчати, понестися»«тс.» | польська |
помкну́ть «захопити, потягти силоміць» | російська |
пома̀кнути «зсунути» | сербохорватська |
pomknút' «зрушити з місця (когось)»«посунутися» | словацька |
pomknút' sa «зрушити з місця (когось)»«посунутися» | словацька |
ми́кати «смикати, рвати, тягати; висмикувати з корінням; чесати (прядиво, льон)» | українська |
pomknouti «посунути, підштовхнути, зрушити з місця (когось)»«виступити» | чеська |
pomknouti se «посунути, підштовхнути, зрушити з місця (когось)»«виступити» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України