ПОМАРКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
мара́ти «бруднити»
псл. marati «мазати, бруднити»;
можливо, пов’язане з moriti «фарбувати»;
очевидно, споріднене з лит. moraĩ «пліснява», гр. μορύσσω «роблю чорним, покриваю кіптявою»;
іє. *mer-/ mor- «чорнити, темна фарба»;
недостатньо обґрунтовані зіставлення з н. Marke «знак, тавро» (Преобр. І 510), англ. mar «псувати» (Matzenauer LF 10, 61), дінд. upamarayati «занурюється, робить соковитим» (Zubatý AfSlPh 13, 432; Uhlenbeck 222);
р. марать «бруднити; [білити]», п. (з укр.) вл. marać «бруднити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ма́равий
«масний, липкий»
марки́й
«мазкий»
(Me)
марува́тий
«брудний, нечистий»
пома́рка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mar «псувати» | англійська |
| μορύσσω «роблю чорним, покриваю кіптявою» | грецька |
| upamarayati «занурюється, робить соковитим» | давньоіндійська |
| *mer-/ mor- «чорнити, темна фарба» | індоєвропейська |
| moraĩ «пліснява» | литовська |
| Marke «знак, тавро» | німецька |
| вл. marać «бруднити» (з укр.) | польська |
| marati «мазати, бруднити» | праслов’янська |
| марать «бруднити; [білити]» | російська |
| moriti «фарбувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України