ПОЛІНЯЧЧЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

полі́но «дровина»

псл. роlěno «поліно, колода; дровина», очевидно, пов’язане з роlěti «палати, горіти», раliti «палити»;
менш переконливе зближення з псл. роlъ «половина», р. пол «підлога; дощане покриття; долівка», [пол] «половина», [полть] «частина (звичайно – половина) м’ясної туші» (Преобр. ІІ 103; Machek ESJČ 469–470; Schuster-Šewc 1126; Mikl. EW 255) або з по́лка «полиця» (Skok ІІ 699; Uhlenbeck РВrВ 21, 103);
р. болг. поле́но «поліно», бр. пале́но «тс.», др. полѣно «короткий оцупок дерева», полѣна «дрова», п. роlano «поліно», ч. слц. роleno «тс.», вл. роlěń «балка під стелею», нл. [роlena] «дверна балка, брус», м. полено, схв. по̀лено, по̀љено, слн. роléno, стсл. полѣно «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

палі́нча «тс.»
полі́н «поліно»
полі́нча «полінце»
по́ліня́ка
поліня́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пале́но «тс.» білоруська
поле́но «поліно» болгарська
роlěń «балка під стелею» верхньолужицька
полѣно «короткий оцупок дерева» давньоруська
полѣна «дрова» давньоруська
полено македонська
роlena «дверна балка, брус» нижньолужицька
роlano «поліно» польська
роlěno «поліно, колода; дровина» праслов’янська
роlěti «палати, горіти» праслов’янська
раliti «палити» праслов’янська
роlъ «половина» праслов’янська
пол «підлога; дощане покриття; долівка» російська
пол «половина» російська
полть «частина (звичайно -- половина) м’ясної туші» російська
по́лка «полиця» російська
поле́но «поліно» російська
по̀лено сербохорватська
по̀љено сербохорватська
роleno «тс.» словацька
роléno словенська
полѣно «тс.» старослов’янська
роleno «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України