ПОЛОШИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
поло́хати
псл. *polxati (*polšiti) «лякати, хвилювати, полохати», очевидно, давніше *polksati «полохати ударами», пов’язане з *polskati «полоскати», *polkati «тс.»;
можливо, споріднене з гр. πάλλω «збуджую, розпаляю, приголомшую», πελεμίζω «стрясаю», πόλεμος «війна», гот. us-film-a «наляканий, пройнятий жахом», usfilm-еі «переляк, страх, жах», дісл. *felms-fullr «переляканий, пройнятий жахом», *felmtr «страх, переляк», герм. *felma- «тс., жах; неспокій, замішання», іє. *pel- (*pol-) «ударяти, бити; струшувати, турбувати, непокоїти», а також з двн. fuolen «відчувати, почувати», дангл. fēlan «тс.; торкатися», англ. feel «тс., мацати», нвн. fühlen «тс.», дісл. *falma «намацувати, іти помацки», з якими ще зближують псл. palъ «палець, великий палець», укр. па́лець;
зіставляється також (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 127–128) з лит. pálšas «блідий, жовтувато-сірий», лтс. pal˜ss «тс.», стсл. пелесъ «темно-сірий»;
виводиться ще (Ondruš JČ 10, 12–14) від іє. *pel- (*pol-) «бігти, рухатися»;
р. поло́ши́ть «лякати, хвилювати, бентежити», [поло́хну́ть] «сильно вдарити; стурбувати, схвилювати», бр. пало́хаць «лякати, полохати», [полошіць] «полохати», др. полошити «лякати», п. płoszyć «тс., полохати», [połochać] (з укр.), ч. plašiti, слц. plašit’, вл. płóšić, нл. płošyś, болг. пла́ша, м. плаши, схв. пла̏шити, слн. plašíti «тс.», стсл. плашити сѧ «лякатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́полохати
«винищити, вивести»
заполо́ха
«опудало, пострах»
переполіх
пере́поло́х
переполо́шений
поло́х
(у сполученні п.-п. про пульсацію крові Нед, про стуки серця, на позначення переляку)
по́лох
«пострах, страховище, опудало; збентеженість, переляк, жах»
поло́ханий
«наляканий, боязкий»
поло́хий
«тс.»
полохки́й
«тс.; який легко полохається; який виражає страх, переляк; неспокійний, тривожний»
полохли́вий
полохне́ча
«полохливість»
поло́ши́ти
«полохати»
поло́шкати
«тс.»
полошли́вий
полошни́й
«тс.»
по́полох
«переляк, полохання, страх, паніка»
пополоша́ти
«полохливо розбігтися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| feel «тс., мацати» | англійська |
| пало́хаць «лякати, полохати» | білоруська |
| полошіць «полохати» | білоруська |
| пла́ша | болгарська |
| płóšić | верхньолужицька |
| *felma- «тс., жах; неспокій, замішання» | германські |
| us-film-a «наляканий, пройнятий жахом» | готська |
| usfilm-еі «переляк, страх, жах» | готська |
| πάλλω «збуджую, розпаляю, приголомшую» | грецька |
| πελεμίζω «стрясаю» | грецька |
| πόλεμος «війна» | грецька |
| fēlan «тс.; торкатися» | давньоанглійська |
| fuolen «відчувати, почувати» | давньоверхньонімецька |
| *felms-fullr «переляканий, пройнятий жахом» | давньоісландська |
| *felmtr «страх, переляк» | давньоісландська |
| *falma «намацувати, іти помацки» | давньоісландська |
| полошити «лякати» | давньоруська |
| *pel- «ударяти, бити; струшувати, турбувати, непокоїти» (*pol-) | індоєвропейська |
| *pel- «бігти, рухатися» (*pol-) | індоєвропейська |
| pal˜ss «тс.» | латиська |
| pálšas «блідий, жовтувато-сірий» | литовська |
| плаши | македонська |
| płošyś | нижньолужицька |
| fühlen «тс.» | нововерхньонімецька |
| płoszyć «тс., полохати» | польська |
| połochać (з укр.) | польська |
| *polxati «лякати, хвилювати, полохати» (*polšiti) | праслов’янська |
| *polksati «полохати ударами» | праслов’янська |
| *polskati «полоскати» | праслов’янська |
| *polkati «тс.» | праслов’янська |
| palъ «палець, великий палець» | праслов’янська |
| поло́ши́ть «лякати, хвилювати, бентежити» | російська |
| поло́хну́ть «сильно вдарити; стурбувати, схвилювати» | російська |
| пла̏шити | сербохорватська |
| plašit' | словацька |
| plašíti «тс.» | словенська |
| пелесъ «темно-сірий» | старослов’янська |
| плашити сѧ «лякатися» | старослов’янська |
| па́лець | українська |
| plašiti | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України