ПОЛОН — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
поло́н «неволя, в яку потрапляють захоплені противником під час воєнних дій; (заст.) полонені»
споріднене з лит. pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга», pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати», лтс. pѐļņа «заслуга; прибуток, доход», дінд. paṇaḥ «обіцяна нагорода», páṇatē «скуповує, закупляє», гр. πωλέω «купую», двн. fāli «продажний», дісл. falr «тс.»;
псл. *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай»;
іє. *pel-no-s «прибуток, заробіток», похідне від *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати»;
менш обґрунтоване зіставлення слов’янських форм з лат. pellis «шкура», гот. fill «тс.» (Брандт РФВ 23, 292), пов’язаними з псл. *pelna «пелена», pelena «тс.», іє. *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг»;
р. поло́н (заст.) «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені», бр. пало́н «полон», др. полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич», п. plon «жнива, урожай; (мн.) плоди», ч. plen «виручка, прибуток, урожай, здобич», слц. plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)», plien «тс.», нл. plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай», болг. плен «полон», м. плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування», схв. пле̑н «здобич», слн. plén «тс.; трофей; пограбування», стсл. плѣнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
полоне́ний
«тс.»
полоне́ник
«взятий у полон; бранець»
полони́тель
«той, хто взяв у полон кого-небудь»
полони́ти
«захоплювати під час воєнних дій; підкоряти, загарбувати»
поло́нни́й
«спійманий, ув’язнений; захоплений»
(про здобич)
поло́нни́к
поло́нь
«тс.»
полоня́нець
полоня́ни́к
«тс.»
полоня́ни́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пало́н «полон» | білоруська |
| плен «полон» | болгарська |
| fill «тс.» | готська |
| πωλέω «купую» | грецька |
| fāli «продажний» | давньоверхньонімецька |
| paṇaḥ «обіцяна нагорода» | давньоіндійська |
| páṇatē «скуповує, закупляє» | давньоіндійська |
| falr «тс.» | давньоісландська |
| полонъ «тс.; переслідування, полонені, здобич» | давньоруська |
| *pel-no-s «прибуток, заробіток» | індоєвропейська |
| *pel- «продавати; заробляти, заслуговувати» | індоєвропейська |
| *pel- «оболонка, плівка; шкіра; одяг» | індоєвропейська |
| pellis «шкура» | латинська |
| pѐļņа «заслуга; прибуток, доход» | латиська |
| pel˜nas «прибуток, доход, заробіток; заслуга» | литовська |
| pelnýti «заслуговувати; заробляти, виручати» | литовська |
| плен «тс.; здобич, грабіж, пограбування» | македонська |
| plon «дракон, змій; шакал; метеор; благодать, урожай» | нижньолужицька |
| plon «жнива, урожай; (мн.) плоди» | польська |
| *pelnъ «неволя, полон; здобич (військова); прибуток; урожай» | праслов’янська |
| *pelna «пелена» | праслов’янська |
| pelena «тс.» | праслов’янська |
| поло́н «полон; здобич, захоплена на війні; військовополонені» (заст.) | російська |
| пле̑н «здобич» | сербохорватська |
| plen «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)»«тс.» | словацька |
| plien «грабіж, здирство, спустошення (під час війни)»«тс.» | словацька |
| plén «тс.; трофей; пограбування» | словенська |
| плѣнъ «тс.» | старослов’янська |
| plen «виручка, прибуток, урожай, здобич» | чеська |
поло́н «ріжки, Claviceps purpurea Tul. (Sclerotium clavus Dec.) ВеНЗн, Mak; гарний урожай О» (бот.)
очевидно, залишок псл. *pelnъ «полон, здобич; прибуток, урожай»;
у значенні «ріжки» може бути зведене й до псл. *pоlnъ «дикий, неродючий», похідного від pоlъ «плоский, порожній»;
п. plon «жнива; урожай; плоди», нл. plon «благодать, урожай»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| plon «благодать, урожай» | нижньолужицька |
| plon «жнива; урожай; плоди» | польська |
| *pelnъ «полон, здобич; прибуток, урожай» | праслов’янська |
| *pоlnъ «дикий, неродючий» | праслов’янська |
| pоlъ «плоский, порожній» | праслов’янська |
поло́н «комар-товстоніжка, Bibio Geoffr.; вид рунної або зграєвої гусениці, Sciara militaris Now., особливо її личинки Нед» (ент.)
неясне;
пла́та
роз’єднання форм плат і пла́та й пов’язання останньої з двн. plōӡan «приносити в жертву», blōӡen, гот. blōtan «шанувати, поважати» (Погодин РФВ 33, 329) або з р. плен «полон», укр. поло́н (Горяев 262) не обґрунтоване;
як свідчать арабські та інші джерела, ще у IX–X ст. шматок тканини був досить поширеною стандартною одиницею виміру в давній обмінній торгівлі;
псл. plata «ціна, плата», *platja «тс.», похідні утворення від platъ «частина, шматок (тканини)»;
р. бр. болг. м. схв. пла́та, др. платити «платити, давати данину», п. płaca, ч. plat «плата», слц. plat, pláca «платня», вл. płaćić «платити, коштувати», нл. płaś «плата, ціна», полаб. plotě (*plati) «коштує», схв. пла́ћа, слн. pláča «(заробітна) плата», стсл. плата «ціна», плашта «тс.», платити «платити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безопла́тина
«безмитна торгівля»
безопла́тний
безпла́тний
ви́плат
ви́пла́та
відпла́та
відпла́чуватися
«віддячувати; [повертати борг; розплачуватися]»
допла́та
запла́та
запла́чення
«плата»
надпла́та
«переплата»
недоопла́та
недопла́та
недопла́тка
«недоплата»
незапла́тний
«неоплатний»
неоплати́мий
«тс.»
неопла́тний
непла́тник
опла́та
опла́тина
«оплата»
о́пла́тки
«грошові податки; оплата або збирання податків»
(заст.)
о́плать
«податки; видатки, витрати»
(заст.)
передпла́та
передплати́ти
передпла́тник
перепла́та
плат
«плата»
пла́тен
«платний»
плати́ти
плати́тися
«втрачати що-небудь; коштувати»
пла́ті́ж
платі́жка
«платіж»
платі́жний
платни́к
платни́чий
«платіжний»
платня́
по́платка
«податок»
предпла́та
«передплата»
предплати́ти
«передплатити»
предпла́тник
«передплатник»
припла́та
розпла́та
розпла́тка
«платіж»
сплат
«сплата»
спла́та
сплатне́
«плата частинами»
упла́та
«оплата»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пла́та | білоруська |
| пла́та | болгарська |
| płaćić «платити, коштувати» | верхньолужицька |
| blōtan «шанувати, поважати» | готська |
| plōӡan «приносити в жертву» | давньоверхньонімецька |
| blōӡen | давньоверхньонімецька |
| платити «платити, давати данину» | давньоруська |
| пла́та | македонська |
| płaś «плата, ціна» | нижньолужицька |
| plotě «коштує» (*plati) | полабська |
| płaca | польська |
| plata «ціна, плата» | праслов’янська |
| *platja «тс.» | праслов’янська |
| platъ «частина, шматок (тканини)» | праслов’янська |
| плен «полон» | російська |
| пла́та | російська |
| пла́та | сербохорватська |
| пла́ћа | сербохорватська |
| plat «платня» | словацька |
| pláca «платня» | словацька |
| pláča «(заробітна) плата» | словенська |
| плата «ціна» | старослов’янська |
| плашта «тс.» | старослов’янська |
| платити «платити» | старослов’янська |
| плат | українська |
| пла́та | українська |
| поло́н | українська |
| plat «плата» | чеська |
плін «полон»
цсл. стсл. плѣнъ «полон» відповідає укр. поло́н (див.);
можливо, через російське посередництво (р. плен «полон», плени́ть «полонити») або безпосередньо запозичено з церковнослов’янської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пліни́ти
«полонити, поневолити»
плі́нчити
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плен | російська |
| лени́ть | російська |
| плѣнъ «полон» | старослов’янська |
| поло́н | українська |
| плѣнъ «полон» | церковнослов’янська |
плі́нни́й «багатий, щедрий, прибутковий»
запозичення з чеської мови;
ч. заст. plíný «прибутковий», [plívný] «тс.», plený «родючий, прибутковий» є похідними від заст. plen «здобич; полон», спорідненого з п. plon «урожай, прибуток; (ст.) здобич», укр. поло́н;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плівни́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| plon «урожай, прибуток; (ст.) здобич» | польська |
| поло́н | українська |
поли́н «Artemisia L.» (бот.)
назва могла бути зумовлена своєрідним гострим запахом і гірким смаком полину або тим, що у давнину (і навіть тепер в Азії) полин спалювали для профілактичного обкурювання від епідемій;
мало обґрунтоване пов’язання з стсл. плѣвeлъ «бур’ян, плевели», др. половелъ «тс.» (Соболев-ский ЖМНП 1886, вересень, 146), а також зближення з псл. *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий», р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий» за біло-сірим, сивим кольором квіток полину (Преобр. ІІ 103);
слов’янські назви полину зіставляють іноді з лтс. реlane «полин», реlẽjums, але воно, як і лит. реlỹnas «тс.», вважається слов’янським запозиченням (Mühl.–Endz. ІІІ 194);
найбільш прийнятне пов’язання з псл. роlěti «палати, горіти», роlěno «поліно», раliti «палити»;
переконливої етимології немає;
псл. реlynъ (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) «полин»;
р. полы́нь «полин», [полын], полы́нка, [полыно́к, полыня, пелынка], бр. палы́н, др. пелынъ, пелынь, п. ріоłun, ст. ріоłyn, ч. реlyněk, [реlun, реluň, pelyň, роlének, роlín, раlín], слц. раlina, реlinek, [роlynok] «тс.», вл. роłоn «полин гіркий», нл. роłyn, роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.», полаб. реlainĕ (реłåˊіn) «полин гіркий», болг. пели́н «тс.; вино, настояне на полині», м. пелин «полин гіркий; отрута», схв. пѐлен «полин», пѐлин, пѐлим «тс.; [шавлія]», слн. рêlin «полин», стсл. пeлынъ «полин гіркий», пeлѣнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
линь
палинь
«полин гіркий, Artemisia absinthium L.»
пелун
повинь
полине́ць
«полин австрійський, Artemisia austriaca Jacq. (L.)»
полині́вка
«горілка, настояна на полині»
поли́нна
«тс.»
поли́нь
полінець
«тс.»
полінь
по́лінь
по́лон
полонт
по́ло́нь
«тс.»
полун
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| палы́н | білоруська |
| пели́н «тс.; вино, настояне на полині» | болгарська |
| роłоn «полин гіркий» | верхньолужицька |
| половелъ «тс.» | давньоруська |
| пелынъ | давньоруська |
| пелынь | давньоруська |
| реlane «полин» | латиська |
| реlẽjums | латиська |
| реlỹnas «тс.» | литовська |
| пелин «полин гіркий; отрута» | македонська |
| роłyn | нижньолужицька |
| роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.» | нижньолужицька |
| реlainĕ «полин гіркий» (реłåˊіn) | полабська |
| ріоłun | польська |
| *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий» | праслов’янська |
| роlěti «палати, горіти» | праслов’янська |
| роlěno «поліно» | праслов’янська |
| раliti «палити» | праслов’янська |
| реlynъ «полин» (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) | праслов’янська |
| реlynь | праслов’янська |
| реlunъ | праслов’янська |
| реlunь | праслов’янська |
| реlěnъ | праслов’янська |
| поло́вый «світло-жовтий, бляклий» | російська |
| полы́нь «полин» | російська |
| полын | російська |
| полы́нка | російська |
| полыно́к | російська |
| полыня | російська |
| пелынка | російська |
| пѐлен «полин» | сербохорватська |
| пѐлин | сербохорватська |
| пѐлим «тс.; [шавлія]» | сербохорватська |
| раlina | словацька |
| реlinek | словацька |
| роlynok «тс.» | словацька |
| рêlin «полин» | словенська |
| плѣвeлъ «бур’ян, плевели» | старослов’янська |
| пeлынъ «полин гіркий» | старослов’янська |
| пeлѣнъ «тс.» | старослов’янська |
| реlyněk | чеська |
| реlun | чеська |
| реluň | чеська |
| pelyň | чеська |
| роlének | чеська |
| роlín | чеська |
| раlín | чеська |
поло́ник «дух скарбу»
не зовсім ясне;
може бути пов’язане з [поло́н] «гарний урожай», псл. *pelnъ «здобич, прибуток, урожай» або з [*полу́дник, полуде́нник] «полуденний чорт; мара» (Гриц 201);
Фонетичні та словотвірні варіанти
поло́дник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *pelnъ «здобич, прибуток, урожай» | праслов’янська |
| поло́н «гарний урожай» | українська |
| *полу́дник «полуденний чорт; мара» | українська |
| полуде́нник «полуденний чорт; мара» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України