ПОЛИНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, результат видозміни дієслова впірну́ти під впливом ли́нути, поли́нути;

очевидно, результат контамінації слів ли́ти(сь), лину́ти, леті́ти і пли́нути «плисти»;

припускається також (Ondrus Slavica I, 32 – 34) давній генетичний вв’язок з ринути. – Див. ще леті́ти, ли́ти, пливти́. – Пор. ри́нути;

п. ст. łynąć «потекти струменем; виливати» (з укр.), linąć «тс.», слц. [linuć] «нестись»;

можливо, результат видозміни слів [полину́ти] «полетіти», поли́нути «потекти» з властивою західним говорам заміною л на в (ў);

не зовсім ясне;

псл. реlynъ (реlynь, реlunъ, реlunь, реlěnъ) «полин»;

переконливої етимології немає;

найбільш прийнятне пов’язання з псл. роlěti «палати, горіти», роlěno «поліно», раliti «палити»;

назва могла бути зумовлена своєрідним гострим запахом і гірким смаком полину або тим, що у давнину (і навіть тепер в Азії) полин спалювали для профілактичного обкурювання від епідемій;

слов’янські назви полину зіставляють іноді з лтс. реlane «полин», реlẽjums, але воно, як і лит. реlỹnas «тс.», вважається слов’янським запозиченням (Mühl.–Endz. ІІІ 194);

мало обґрунтоване пов’язання з стсл. плѣвeлъ «бур’ян, плевели», др. половелъ «тс.» (Соболев-ский ЖМНП 1886, вересень, 146), а також зближення з псл. *роlvъ «блідо-жовтий, бляклий, блідий», р. поло́вый «світло-жовтий, бляклий» за біло-сірим, сивим кольором квіток полину (Преобр. ІІ 103);

р. полы́нь «полин», [полын], полы́нка, [полыно́к, полыня, пелынка], бр. палы́н, др. пелынъ, пелынь, п. ріоłun, ст. ріоłyn, ч. реlyněk, [реlun, реluň, pelyň, роlének, роlín, раlín], слц. раlina, реlinek, [роlynok] «тс.», вл. роłоn «полин гіркий», нл. роłyn, роłuń «тс.; полин звичайний, чорнобиль, Artemisia vulgaris L.», полаб. реlainĕ (реłåˊіn) «полин гіркий», болг. пели́н «тс.; вино, настояне на полині», м. пелин «полин гіркий; отрута», схв. пѐлен «полин», пѐлин, пѐлим «тс.; [шавлія]», слн. рêlin «полин», стсл. пeлынъ «полин гіркий», пeлѣнъ «тс.»;