ПОЗИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
по́за́ «за, позад, позаду; крім, без»
складне утворення з прийменників по і за;
р. по-за, бр. па-за, п. ч. заст. слц. схв. poza, poza-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поза-
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па-за | білоруська |
poza | польська |
poza- | польська |
по-за | російська |
poza | сербохорватська |
poza- | сербохорватська |
poza | словацька |
poza- | словацька |
по | українська |
за | українська |
по́за «положення тіла людини або тварини»
запозичене, можливо, через польське і німецьке посередництво (нім. Póse), з французької мови;
фр. pose «положення тіла, поза; позування, рисовка» є похідним від poser «класти, ставити, відпочивати», яке зводиться до нар.-лат. pausāre «стояти; зупинятися, відпочивати; робити паузу», похідного від лат. pausa «зупинка, затримка; кінець» і в пізньолатинський період зближеного з лат. positio «положення», пов’язаним з pōno «кладу»;
р. бр. болг. м. схв. по́за, п. вл. poza, ч. слц. слн. póza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
позірува́ти
«позувати»
позува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
по́за | білоруська |
по́за | болгарська |
poza | верхньолужицька |
pausa «зупинка, затримка; кінець» | латинська |
positio «положення» | латинська |
pōno «кладу» | латинська |
по́за | македонська |
pausāre «стояти; зупинятися, відпочивати; робити паузу» | народнолатинська |
Póse | німецька |
poza | польська |
по́за | російська |
по́за | сербохорватська |
póza | словацька |
póza | словенська |
pose «положення тіла, поза; позування, рисовка» | французька |
poser «класти, ставити, відпочивати» | французька |
póza | чеська |
повз «мимо»
складний прийменник, результат стягнення прийменників по і [уз] «біля, при, повз»;
бр. паўз «мимо, вздовж»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поз
«тс.; біля»
попі́вз
«повз»
пос
«повз, крізь»
по́уз
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
паўз «мимо, вздовж» | білоруська |
по «біля, при, повз» | українська |
позата́к «остільки, тому, через те»
складне утворення з прийменника по́за́ і прислівника так, співвідносне зі сполучником [позая́к];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
по́за́ | українська |
так | українська |
позая́к | українська |
позая́к «оскільки, тому що; через те що» (спол. заст.)
складне утворення з прийменника по́за́ і прислівника як;
вихідне значення не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
по́за́ | українська |
як | українська |
компози́ція «структура художнього твору; музичний твір; складання музичних творів»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Kompositión «композиція, музичний твір; склад», фр. composition «тс.; складання, створення» походять від лат. compositio «складання розміщення; створення; упорядкування», пов’язаного з compōno «складаю; створюю, упорядковую», утвореним за допомогою префікса com- «з-» від дієслова рōnо (*posino) «кладу, кидаю; розміщую», до якого зводиться також укр. по́за;
слово компози́тор запозичено з французької чи італійської мови;
фр. compositeur «композитор», іт. compositore «тс.» походять від лат. compositor «укладач, автор; організатор; редактор», пов’язаного з compōno, від якого виводиться й укр. компонува́ти;
р. болг. компози́ция, бр. кампазі́цыя, п. kompozycja, ч. kompozice, слц. kompozícia, вл. kompozicija, м. схв. компози́ција, слн. kompozícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
компози́тор
композиці́йний
компоне́нт
компони́ста
«композитор»
компоно́вка
«створювання, творчість»
компонувальний
компонува́ти
«створювати композицію картини, мелодію та ін.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кампазі́цыя | білоруська |
компози́ция | болгарська |
kompozicija | верхньолужицька |
compositore «тс.» | італійська |
compositio «складання розміщення; створення; упорядкування» | латинська |
compositor «укладач, автор; організатор; редактор» | латинська |
компози́ција | македонська |
Kompositión «композиція, музичний твір; склад» | німецька |
kompozycja | польська |
компози́ция | російська |
компози́ција | сербохорватська |
kompozícia | словацька |
kompozícija | словенська |
по́за | українська |
компонува́ти | українська |
composition «тс.; складання, створення» | французька |
compositeur «композитор» | французька |
kompozice | чеська |
compōno «складаю; створюю, упорядковую» | ? |
com- «з-» | ? |
компози́тор | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України