Підтримати проєкт!

ПОДІЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

ді́яти
дої́ти

ді́яти

псл. dějati «діяти, чинити, робити», утворене від děti «класти, подіти; робити»;
про розвиток значення див. Zubatý St. а čl. І 98–102;
р. де́ять, др. дѣяти «робити; чіпати; говорити», п. dziać się ( ‹dziejać się) «діятися», [dzieć] «діяти», [dziejać] «тс.», ч. díti «сказати», díti se «діятися», слц. diať «тс.», нл. źaś «сказати», стсл. дѣгати «діяти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безді́йство
бездія́льний
ді́вий «дійовий»
діє́вий
ді́єць «діяч»
ді́йник «тс.»
дійо́вий
ді́йство
ді́ючий
дія
дія́льний
дія́льність
ді́янка
дія́тель
дія́тельний
ді́ятися
дія́ч
заді́яна «виснажена» (про землю),. заподі́яти
зді́йкатися «трапитися»
неді́йний
недія
поді́я
поді́яти «зробити; [зробити щось погане чаклунством]»
споді́яти «вчинити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дѣяти «робити; чіпати; говорити» давньоруська
źaś «сказати» нижньолужицька
dziać się «діятися» ( ‹dziejać się) польська
dějati «діяти, чинити, робити» праслов’янська
де́ять російська
diať «тс.» словацька
дѣгати «діяти» старослов’янська
dzieć «діяти» українська
dziejać «тс.» українська
díti «сказати»«діятися» чеська
díti se «сказати»«діятися» чеська
děti «класти, подіти; робити» ?
Zubatý ?
а ?
І ?
Відключити рекламу

дої́ти

псл. dojiti «тс.» розглядається як форма каузатива, подібна до аналогічних pojiti «поїти», gojiti «гоїти» (Sławski І 152–153; Trautmann 51);
споріднене з лтс. dêt, dêju «ссати», dêls «син», dêle «п’явка», дінд. dháyati «ссе», вірм. diem «ссу», осет. dœjun «ссати», гот. daddjan «тс.», двн. tâen (‹герм. *dējan) «годувати груддю», дшв. día «ссати», а також з дінд. dhḗnā, dhēnúḥ «дійна корова», ав. daēnu «жінка», лат. fēmina «тс.», felare «годувати груддю», fīlius «син», гр. ϑήσατο «він ссав», лит. pirm-dėle «корова, що вперше отелилася»;
іє. *dhē(i)- «ссати, годувати груддю», звідки також псл. *děva, *dětę, укр. ді́ва, дитя́;
р. дои́ть, бр. даі́ць, др. доити «годувати груддю», п. doić «доїти», ч. dojiti, слц. dojiť, вл. [dójić], dejić, нл. dojś «тс.», полаб. düiě «доїть», болг. доя́ «доїти; годувати груддю», м. дои «доїти», схв. дòjати, слн. dojíti «тс.», стсл. доити «годувати груддю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́дій «надій»
виді́йник «той, хто відкуповує молоко»
дівни́ця «дійниця»
дій «доїння, надій»
дійво́ «доїння»
ді́йво «надій; молоко»
ді́йка
ді́йливо «тс.»
ді́йло «тс.; місце для доїння»
ді́йна́ (прикм. жін. р.)
дійна́рка «загорода, де доять корів»
дійни́к «дійна худоба; дійниця»
дійни́ця
дійня́к «дійна худоба»
доїльний
дої́льниця «доярка»
до́йна «тс.»
дойни́к «дійна худоба»
дойни́ця «дійниця»
дойня́к «дійна худоба»
дойня́чка «дійна корова»
дойо́к «дійка»
дойо́нка «дійниця»
дою́н «надій» (?)
доя́нка
доя́р
доя́рко
наді́й
неді́йка «корова, що не доїться»
переді́й
поді́й
розді́й
уді́й
уді́йний
уді́йність
Етимологічні відповідники

Слово Мова
daēnu «жінка» авестійська
даі́ць білоруська
доя́ «доїти; годувати груддю» болгарська
dójić верхньолужицька
dejić верхньолужицька
diem «ссу» вірменська
daddjan «тс.» готська
ϑήσατο «він ссав» грецька
tâen «годувати груддю» (‹герм. *dējan) давньоверхньонімецька
dháyati «ссе» давньоіндійська
dhḗnā давньоіндійська
доити «годувати груддю» давньоруська
día «ссати» давньошведська
*dhē(i)- «ссати, годувати груддю» індоєвропейська
fēmina «тс.» латинська
dêt латиська
pirm-dėle «корова, що вперше отелилася» литовська
дои «доїти» македонська
dojś «тс.» нижньолужицька
düiě «доїть» полабська
doić «доїти» польська
dojiti «тс.» праслов’янська
*děva праслов’янська
дои́ть російська
дòjати сербохорватська
dojiť словацька
dojíti «тс.» словенська
доити «годувати груддю» старослов’янська
ді́ва українська
dojiti чеська
pojiti «поїти» ?
gojiti «гоїти» ?
dêju «ссати» ?
dêls «син» ?
dêle «п’явка» ?
dœjun «ссати» ?
dhēnúḥ «дійна корова» ?
felare «годувати груддю» ?
fīlius «син» ?
*dětę ?
дитя́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України