ПОВІЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
пові́льний «нешвидкий; тривалий; положистий; [помірний; вільний; нетісний (одяг)]»
пов’язане з во́ля (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
повільни́й
«тс.; поступливий, поблажливий»
спові́льнити
спові́льнювач
упові́льнити
упові́льнювач
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| во́ля | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України