ПОВІК — ЕТИМОЛОГІЯ

ві́ко «кришка скрині, діжки, домовини; повіка»

псл. věka «кришка, повіка»;
споріднене з лит. vókas «повіка», vóka «кришка», лтс. vâks «кришка» і, можливо, з алб. vétullë «брова» (з *vōklā);
не зовсім певні дальші зіставлення з лит. vókti «чистити, скупчувати, збирати, ховати» (Fraenkel 1272) або з дінд. vyā- «покривати» (Brückner 615– 616);
р. ве́ко «повіка; луб’яна коробка, обичайка», бр. ве́ка «кришка», др. вѣко «повіка», п. wieko «кришка», ч. víko, слц. veko, вл. нл. wěko «тс.», слн. véka «повіка», стсл. вѣко «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

па́віко «повіка»
павіча́йка «тс.»
пові́ка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vétullë «брова» (з *vōklā) албанська
ве́ка «кришка» білоруська
wěko «тс.» верхньолужицька
vyā- «покривати» давньоіндійська
вѣко «повіка» давньоруська
vâks «кришка» латиська
vókas «повіка» литовська
vókti «чистити, скупчувати, збирати, ховати» литовська
wěko «тс.» нижньолужицька
wieko «кришка» польська
věka «кришка, повіка» праслов’янська
ве́ко «повіка; луб’яна коробка, обичайка» російська
veko словацька
véka «повіка» словенська
вѣко «тс.» старослов’янська
víko чеська
vóka «кришка» ?

клі́пати

давня ітеративна форма від псл. *klepnǫti «прикрити», збереженого в.ч. klenouti «зводити склепіння», слц. klenúť «тс.», укр. склеп;
пор. склепи́ти (очі, повіки) «звести, стулити, закрити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кліп (виг.)
кліпа «вія»
клі́павка «повіка»
клі́пайка
клі́пка «тс.»
клі́пкати
кліпко́ «той, хто кліпає очима»
хлі́павка «повіка»
хлі́пати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*klepnǫti «прикрити» праслов’янська
klenúť «тс.» словацька
склеп українська
склепи́ти «звести, стулити, закрити» (очі, повіки) українська
очі українська
повіки українська
klenouti «зводити склепіння» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України