ПОВЗТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
повзти́
іє. *реlg’h-/рolg’h-/рl̥g’h- «ковзати, повзти», співвідносне з *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати»;
очевидно, споріднене з двн. folgēn «іти слідом», днн. folgon, дангл. folgian, fylgan, пгерм. *folg-, *fulg- «тс.», можливо, також кельт. *olg- «слід, іти слідом»;
псл. *рьl̥zti, *рьl̥zati, *pelzti, *pelzati «повзти, повзати», пов’язане чергуванням голосних з *polzъ «полоз»;
р. ползти́, по́лзать, бр. паўзці́, по́ўзаць, др. пълзти «повзти, танути, розтоплюватися», пълзати «повзати», п. pełzać «тс.», ч. [plzký] «слизький», болг. пълзя́ «повзу», м. ползи «повзе», схв. пу́зити, пу̏зати, слн. роlzéti «повзати», plézati «дертися вгору, лізти, лазити», стсл. плъзати «повзати», плѣзати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́повз
«зсув»
о́повзень
«тс.»
по́взало
«зсув»
по́взати
повза́ч
«пролаза, пройда; підлесник; підлабузник»
по́взко́м
«поповзом, повзучи»
повзу́н
«тс. Куз; той, хто повзає; деталь механізму, яка повзає»
повзуне́ць
«народний танець, у якому більшість па виконується на зігнутих ногах; па в танці»
повзунки́
«одяг для немовлят»
повзуно́к
«дитина, яка ще не вміє ходити; (тех.) повзун»
повзу́ха
«та, що повзає»
повзу́чий
повзу́щий
«повзучий»
по́повз
«рух або перехід, зроблений повзучи»
по́повза
«поповзом»
по́повзки
по́повзом
«тс.»
при́повзком
«підповзаючи»
спо́взнути
«сплинути, зникнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паўзці́ | білоруська |
| по́ўзаць | білоруська |
| пълзя́ «повзу» | болгарська |
| folgian | давньоанглійська |
| fylgan | давньоанглійська |
| folgēn «іти слідом» | давньоверхньонімецька |
| folgon | давньонижньонімецька |
| пълзти «повзти, танути, розтоплюватися» | давньоруська |
| пълзати «повзати» | давньоруська |
| *реlg'h-/рolg'h-/рl̥g'h- «ковзати, повзти» | індоєвропейська |
| *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати» | індоєвропейська |
| *olg- «слід, іти слідом» | кельтські |
| ползи «повзе» | македонська |
| pełzać «тс.» | польська |
| *folg- | прагерманська |
| *fulg- «тс.» | прагерманська |
| *р<SUP>ь</SUP>l̥zti | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>l̥zati | праслов’янська |
| *pelzti | праслов’янська |
| *pelzati «повзти, повзати» | праслов’янська |
| *polzъ «полоз» | праслов’янська |
| ползти́ | російська |
| по́лзать | російська |
| пу́зити | сербохорватська |
| пу̏зати | сербохорватська |
| роlzéti «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» | словенська |
| plézati «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» | словенська |
| плъзати «повзати» | старослов’янська |
| плѣзати «тс.» | старослов’янська |
| plzký «слизький» | чеська |
повз «багатоніжка, Polypodium L.» (бот.)
похідне утворення від повзти́;
назва зумовлена тим, що багатоніжка має повзучий корінь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
повзунка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| повзти́ | українська |
павзуни́ «настурція лікарська, Nasturtium officinale (L.) R. Br.» (бот.)
похідне утворення від повзти́;
назва зумовлена, мабуть, лежачим біля основи стеблом настурції, яке вкорінюється (Носаль 146; Федченко–Флеров 467);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| повзти́ | українська |
по́взик «Sitta europaea L.» (орн.)
назва зумовлена тим, що повзик дуже добре лазить по деревах уверх і вниз головою (Воїнств.–Кіст. 280; Страутман 131; Птицы СССР 527);
похідне утворення від повзти́;
р. по́ползень, бр. по́паўзень «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
повзу́н
по́повзень
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́паўзень «тс.» | білоруська |
| по́ползень | російська |
| повзти́ | українська |
ко́взати
псл. *kъlzati «ковзати», що є давнім варіантом основи *skъlati «тс.» з рухомим початковим іє. *s-;
розрив цих двох варіантів (Sławski II 147–148) необґрунтований;
недостатньо аргументоване пояснення давнього -l- як результату контамінації з псл. *plz-, до якого зводиться й укр. повзти́ (Gebauer Hist. mluvn. jaz. česk. І 296; Nitsch Wybór pism pol. II 159–160; MPKJ III 289–291);
неприйнятне твердження (Machek ESJČS 207; Holub–Lyer 244) про спорідненість з нім. gleiten «ковзати», пов’язаним з *gḽīdh- і, далі, іє. *ghleidh- «тс.»;
зовсім сумнівні зіставлення з іт. glissando «ковзко» (Holub–Lyer 244), з гр. κάλχη «пурпурний слимак» і κόχλος «слимак» (Petersson BSl. Wortst. 75);
р. [ко́лзать] «ковзати», ст. кользъкыи «ковзкий», кольскыи «тс.», бр. ко́ўзаць, ко́ўзацца, п. [kiełzać] «ковзати», ст. kiełzać się «тс.», ч. klouzati (se), ст. klúzati «тс.; повзти», слц. kl’zať «рухати, пересувати по гладкій поверхні»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кобза́тися
«кататися на льоду»
ковз
(виг.)
ко́взалка
ковза́н
ковзані́
«ковзани»
ко́взанка
ковзаня́р
ко́вза́тися
«тс.»
ковзе́лиця
«ожеледь»
ковзі́ль
«ковзанка»
ковзі́лька
ковзки́й
ковзни́й
«який рухається поковзом»
ковзу́лі
ковзу́н
«дитина, що повзає»
ковзь
«тс.»
ко́залка
«тс.»
ко́лзнути
«ковзнути»
підковзну́тися
по́ковз
«ковзаючи»
поковзень
«рукоятка, кулак; повзун, хрестовина»
поковзну́тися
по́ковзом
«тс.»
розко́взати
«зробити слизьким»
розко́взатися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ко́ўзаць | білоруська |
| κάλχη «пурпурний слимак» | грецька |
| *s- | індоєвропейська |
| *ghleidh- «тс.» | індоєвропейська |
| glissando «ковзко» | італійська |
| gleiten «ковзати» | німецька |
| kiełzać «ковзати» | польська |
| *k «ковзати» | праслов’янська |
| *plz- | праслов’янська |
| ко́лзать «ковзати» | російська |
| kl'zať «рухати, пересувати по гладкій поверхні» | словацька |
| повзти́ | українська |
| кольскыи «тс.» | українська |
| ко́ўзацца | українська |
| klouzati (se) | чеська |
| *sk «тс.» | ? |
| -l- | ? |
| *gḽīdh- | ? |
| κόχλος «слимак» | ? |
| кользъкыи «ковзкий» | ? |
| kiełzać się «тс.» | ? |
| klúzati «тс.; повзти» | ? |
повз «мимо»
складний прийменник, результат стягнення прийменників по і [уз] «біля, при, повз»;
бр. паўз «мимо, вздовж»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поз
«тс.; біля»
попі́вз
«повз»
пос
«повз, крізь»
по́уз
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паўз «мимо, вздовж» | білоруська |
| по «біля, при, повз» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України