ПОВАБИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ва́бити «принаджувати»

псл. vabiti «тс.»;
споріднене з гот. wōpjan «кликати», двн. wuoffen «голосно плакати», дангл. wēpan, англ. weep «тс.»;
іє. *uab- «кликати, кричати, плакати»;
лит. võbiti «принаджувати», лтс. vābīt «кликати на суд» є запозиченнями з слов’янських мов;
зіставлення з лит. vìlbinti, лтс. vilbinât «вабити» (Machek ESJČ 673) необґрунтоване;
р. ва́бить «[заманювати, запрошувати]; принаджувати птахів чи звірів наслідуванням їх голосу», бр. вабіць «манити, принаджувати», др. вабити «запрошувати», п. вл. wabić «манити, принаджувати», ч. vábiti, слц. vábiť, нл. wabiś, болг. ва́бя «тс.», м. ваби «підкликає, скликає», схв. ва́бити «тс.», слн. vábiti «запрошувати, звати, вабити», стсл. ВАБИТИ «вабити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ваб «принада»
ваба
ва́бе́ць «принаджувач»
ва́бик «дудка для приваблювання дичини»
ваби́ло «тс.»
вабки́й
ва́бливий
вабли́ти «тс.»
ва́бний
ва́бник «тс.»
зваб «принада»
зва́ба
звабли́вий
звабний
зва́бник
по́ваб
пова́ба
пова́бний
при́ваб «принадність»
прива́ба
прива́бливий
прива́бний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
weep «тс.» англійська
вабіць «манити, принаджувати» білоруська
ва́бя «тс.» болгарська
wabić «манити, принаджувати» верхньолужицька
wōpjan «кликати» готська
wēpan давньоанглійська
wuoffen «голосно плакати» давньоверхньонімецька
вабити «запрошувати» давньоруська
vābīt «кликати на суд» латиська
vilbinât «вабити» латиська
võbiti «принаджувати» литовська
vìlbinti литовська
ваби «підкликає, скликає» македонська
wabiś нижньолужицька
wabić «манити, принаджувати» польська
vabiti «тс.» праслов’янська
ва́бить «[заманювати, запрошувати]; принаджувати птахів чи звірів наслідуванням їх голосу» російська
ва́бити «тс.» сербохорватська
vábiť словацька
vábiti «запрошувати, звати, вабити» словенська
ВАБИТИ «вабити» старослов’янська
vábiti чеська
*uab- «кликати, кричати, плакати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України