ПНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пень «нижня частина стовбура дерева; [вулик]»
псл. pьnь;
споріднене з гр. πίναξ «дошка, картина», дінд. pínākam «палиця, стебло»;
іє. *pin- «шматок дерева, деревинка»;
зіставлення з лит. pìnas «жердина в тині» (Machek ESJČ 443) не враховує зв’язку цього литовського слова з лит. pìnti «плести, вити», спорідненим з укр. п’я́сти́, пну́ти (Fraenkel 594);
р. бр. пень, др. пень, пьнь, п. pień, ч. peň «стовбур», слц. peň «стовбур, пень», вл. нл. pjeńk «пень, колода; палиця; кореневище», полаб. pan, болг. пън, м. пен, схв. пȃњ, слн. pánj, стсл. пьнь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вопе́ньки
«опеньки»
вопо́ньок
«опеньок»
гопе́ньки
опенек
опе́нок
опе́нька
«тс.»
опе́ньок
пенькове́
«плата лісничому за вирубку лісу»
(?)
пенько́вщина
«ліс на зруб»
пенькува́тий
«такий, що має багато пнів»
пі́дпе́нька
«опеньок»
підпе́ньок
пняк
«стовбур, колода»
подпінка
«тс.»
при́пиньок
«уламок, корінець»
спень
«стовбур»
упе́нь
«наголову, цілком, дотла»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пень | білоруська |
| пън | болгарська |
| pjeńk «пень, колода; палиця; кореневище» | верхньолужицька |
| πίναξ «дошка, картина» | грецька |
| pínākam «палиця, стебло» | давньоіндійська |
| пень | давньоруська |
| пьнь | давньоруська |
| *pin- «шматок дерева, деревинка» | індоєвропейська |
| pìnas «жердина в тині» | литовська |
| pìnti «плести, вити» | литовська |
| пен | македонська |
| pjeńk «пень, колода; палиця; кореневище» | нижньолужицька |
| pan | полабська |
| pień | польська |
| pьnь | праслов’янська |
| пень | російська |
| пȃњ | сербохорватська |
| peň «стовбур, пень» | словацька |
| pánj | словенська |
| пьнь «тс.» | старослов’янська |
| п'я́сти́ | українська |
| пну́ти | українська |
| peň «стовбур» | чеська |
пе́ньгати «натягати, напружувати; обтяжувати»
можливо, пов’язане з пну́ти;
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́пеньга
«напруження»
пе́ньгатися
«напружуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пну́ти | українська |
п'я́сти́ «випинати; витріщати»
псл. pęti, pьnǫ;
споріднене з лит. pìnti «плести, звивати», pynė˜ «гірлянда», pinaĩ (мн.) «лоза для плетіння», лтс. pît «плести», pīne «коса (волосся)», гот. spinan «прясти», нвн. spinnen «тс.», spannen «натягувати», англ. spin «прясти», вірм. henum «тчу, зшиваю», гр. πένομαι «працюю», πόνος «важка праця», тох. А pänw-, В pänn- «тягнути, натягувати»;
іє. *(s)pen- «натягувати, прясти», пов’язане з *spē(i)- «тягти, прясти»;
р. [пнуть] «напинати», бр. пяць «тс.», др. пяти «розтягувати», п. piąć się «дертися», ч. pnouti «простягати, зв’язувати», ст. pieti «п’ясти», слц. pnut’ sa «стирчати», pniet’ sa «тс.», вл. pjeć «натягувати», нл. pěś, болг. пъ́на «тс.», схв. пе́ти «піднімати, витягувати нагору», слн. péti «натягувати», стсл. пѧти «напинати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відіп'я́сти
відіп'я́ти
відіпну́ти
відпина́ти
Г
«розділовий знак»
допина́ти
«закінчувати натягування; добиватися, домагатися; красти; допікати, притискати»
зап'ясти́
зап'я́стник
«манжета (вовняна)»
зап'я́сток
за́п'ясть
«втулка»
зап'я́стя
зап'ясця́
«залізні бруски на внутрішніх боках осі»
зап'я́тий
запина́ло
запина́ти
запи́начка
«запинало»
запну́ти
зіп'я́сти́ся
зіпну́тися
зу́пи́н
зупини́ти
зу́пи́нка
зупиня́ти
навви́пинки
«натягнуто, рівно»
обпина́чка
«велика хустка»
обпи́нка
«обгортка, жіночий одяг замість спідниці»
обпі́нанка
«велика суконна хустка»
обпі́нянка
оп'я́тий
«тісно прилягаючий, обтягнутий»
опи́нянка
«тс.»
п'я́сти́ся
«підніматися, видиратися; тягтися; напружуватися, тужитись»
п'я́сток
«кисть руки»
п'ястук
«кулак»
п'ясть
«кисть; [кулак]»
п'я́ти
п'я́тися
передп'я́стя
переп'ясти́
«перегородити»
пере́п'ят
(у виразі переп’ят устати «стати комусь на дорозі, перегородити комусь дорогу»)
переп'яти́ти
«тс.»
перепина́ти
пере́пинка
«залізний прут, що з’єднує окремі деталі; підойма»
перепну́ти
перепо́нина
«ремінчик, яким зшивають носи постолів»
пну́ти
пну́тися
«тс.»
пня́ти
«тс.»
попи́нка
«єпитрахиль»
прип'ять
«прив’язь»
припина́ти
припина́чка
«мотузка, якою прив’язують худобу для пасіння»
при́пинки
«бант, стрічка для стягування; панталони у жінок; наколінник (для зігрівання)»
припі́н
при́пісток
«зап’ястя»
припну́ти
припо́на
розіп'я́сти́
розіп'я́тий
розі́пнений
розіпну́ти
розі́пнутий
розп'я́тий
розп'я́ття
розпина́тель
розпи́нка
«розпірка»
розпінки
«дрюки, на яких розпинають шкіру»
сп'ясти́
сп'я́ти
«зіп’яти»
спина́ти
спина́тися
спини́ти
«поставити (тварину) на задні ноги»
спи́нцюватися
«спинатися»
спиня́тися
«ставати на диби»
спі́нка
«запонка»
спо́на
«тс.»
суп'яти́тися
«зупинитися»
супо́нити
«стягувати хомут; бити паском»
супо́ня
«ремінь для стягування хомута»
уп'я́ти
«тс.»
упина́тися
«відмовлятися»
упі́н
«стрічковий канат для прив’язування»
упня́ти
«зв’язати»
упо́н
«прив’язь»
упо́на
«пута, стрічка, мотузок»
упо́ня
«посторонок»
упя́тий
«прив’язаний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| spin «прясти» | англійська |
| пяць «тс.» | білоруська |
| пъ́на «тс.» | болгарська |
| pjeć «натягувати» | верхньолужицька |
| henum «тчу, зшиваю» | вірменська |
| spinan «прясти» | готська |
| πένομαι «працюю» | грецька |
| πόνος «важка праця» | грецька |
| пяти «розтягувати» | давньоруська |
| *(s)pen- «натягувати, прясти» | індоєвропейська |
| *spē(i)- «тягти, прясти» | індоєвропейська |
| pît «плести» | латиська |
| pīne «коса (волосся)» | латиська |
| pìnti «плести, звивати» | литовська |
| pynė˜ «гірлянда» | литовська |
| pěś | нижньолужицька |
| spinnen «тс.» | нововерхньонімецька |
| spannen «натягувати» | нововерхньонімецька |
| piąć się «дертися» | польська |
| pęti | праслов’янська |
| pьnǫ | праслов’янська |
| пнуть «напинати» | російська |
| пе́ти «піднімати, витягувати нагору» | сербохорватська |
| pnut' sa «стирчати»«тс.» | словацька |
| pniet' sa «стирчати»«тс.» | словацька |
| péti «натягувати» | словенська |
| пѧти «напинати» | старослов’янська |
| pänw- | тохарська А |
| pänn- «тягнути, натягувати» | тохарська В |
| pnouti «простягати, зв’язувати» | чеська |
шпень «шип, штифт, шпеник (у пряжці) СУМ; [плодоніжка] ВеЗа»
достовірної етимології не має;
можливо, пов’язане зі пну́ти, спина́ти, п’я́сти́, а також пень;
менш імовірні пов’язання з п. trzpień «шпеник (у пряжці)» (Brückner 509), з лат. spīna «шип, колючка» (Грот РФВ І 36; Горяев 425), з н. Spindel «веретено» (Фасмер IV 472), останнє з яких сам автор оцінює як малоймовірне;
р. шпень, шпенёк, бр. шпень, п. spionek «шип, шпеник (у пряжці); шпилька ткацького човника», [szpionek], spień «тс.», ч. špendlík «булавка», нл. špjeńc «скалка, колючка; жало; стріла; паросток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
спе́-ник
«шпеник»
спенік
«тс.»
цпе́ник
«кінець стрижня, стрижень; шпеник»
шпе́ник
шпеньо́к
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шпень | білоруська |
| spīna «шип, колючка» | латинська |
| špjeńc «скалка, колючка; жало; стріла; паросток» | нижньолужицька |
| Spindel «веретено» | німецька |
| trzpień «шпеник (у пряжці)» | польська |
| spionek «шип, шпеник (у пряжці); шпилька ткацького човника» | польська |
| szpionek «тс.» | польська |
| spień «тс.» | польська |
| шпень | російська |
| шпенёк | російська |
| пну́ти | українська |
| спина́ти | українська |
| п'я́сти́ | українська |
| пень | українська |
| špendlík «булавка» | чеська |
поня́ва «полотно, полотнище; плащаниця» (заст.)
менш обґрунтоване пов’язання (Hofmann 268; Walde–Hofm. II 247; Feist 142) з лат. pannus «шматок сукна, ганчірка», гр. πηνος «тканина», гот. fana «шматок тканини, ганчірка»;
псл. ponjava, як і po-pona, укр. попо́на, очевидно, пов’язане з дієсловом pьnǫ, pęti, укр. пну, п’я́сти́;
р. поня́ва «(ст.) хустка, покривало, полотнище, запона, завіса; (церк.) нижня сорочка; [хустка, серпанок; пов’язка; шматок тканини, яким селянки обгортаються навколо стегон замість спідниці; широкий довгий одяг]», бр. [панёва] «вид спідниці», др. понява «шматок полотна; нижній одяг; плащаниця, саван; завіса; ковдра», м. [поњава] «грубе покривало на ліжко», схв. по̀њава «рядно, брезент», поња́вац «покривало, ковдра», слн. ponjáva «попона, велике простирадло; покривало», стсл. понѧва «полотно, пов’язка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паньо́ва
«плахта»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| панёва «вид спідниці» | білоруська |
| fana «шматок тканини, ганчірка» | готська |
| πη̃νος «тканина» | грецька |
| понява «шматок полотна; нижній одяг; плащаниця, саван; завіса; ковдра» | давньоруська |
| pannus «шматок сукна, ганчірка» | латинська |
| поњава «грубе покривало на ліжко» | македонська |
| ponjava | праслов’янська |
| pęti | праслов’янська |
| pьnǫ | праслов’янська |
| pьnǫ | праслов’янська |
| поня́ва «(ст.) хустка, покривало, полотнище, запона, завіса; (церк.) нижня сорочка; [хустка, серпанок; пов’язка; шматок тканини, яким селянки обгортаються навколо стегон замість спідниці; широкий довгий одяг]» | російська |
| по̀њава «рядно, брезент» | сербохорватська |
| поња́вац «покривало, ковдра» | сербохорватська |
| ponjáva «попона, велике простирадло; покривало» | словенська |
| понѧва «полотно, пов’язка» | старослов’янська |
| попо́на | українська |
| пну | українська |
| п'я́сти́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України