ПЛІНТУС — ЕТИМОЛОГІЯ

плі́нтус «дерев’яний брусок уздовж внутрішніх стін будинку»

через російське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. plinthus «плінтус, нижня частина п’єдесталу колони» походить від гр. πλίνϑος «цегла; плитка, брусок» (пор. др. плинтъ «цеглина»), очевидно, спорідненого з псл. [plita] «плита»;
р. болг. пли́нтус, бр. плі́нтус, п. plintus, п. слц. plinta «плита під колоною», ч. слц. plint, болг. плинт, схв. пли̑нта «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плінто́вка
плінтува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плі́нтус білоруська
пли́нтус болгарська
плинт болгарська
πλίνϑος «цегла; плитка, брусок» (пор. др. плинтъ «цеглина») грецька
плинтъ давньоруська
plinthus «плінтус, нижня частина п’єдесталу колони» латинська
plintus польська
plinta «плита під колоною» польська
plita «плита» праслов’янська
пли́нтус російська
пли̑нта «тс.» сербохорватська
plinta «плита під колоною» словацька
plint словацька
plint чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України