ПЛЯМУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пля́ма

очевидно, запозичення з польської мови;
п. plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» є результатом видозміни ст. plana «пляма, цятка (на хутрі, шерсті)», спорідненого з ч. слц. [plena] «дефект у залізі», укр. плена́ «тріщина у металі»;
бр. пля́ма, ч. ст. plama, pláma;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пля́мий «плямистий»
пля́мина «пляма»
плями́стий
плями́ти
плями́тися «виступати плямами»
плямі́ти «виділятися, виднітися плямою»
плямови́тий
плямува́ти
плямува́тий «тс.»
попля́млений «забруднений»
спля́млений «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пля́ма білоруська
plama «пляма; цятка, крапка; місце іншого кольору на шерсті тварини; чорна тріщина, подряпина, щілина на залізі від поганого кування» польська
plena «дефект у залізі» словацька
плена́ «тріщина у металі» українська
plena «дефект у залізі» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України