ПЛЯЖ — ЕТИМОЛОГІЯ

пляж

запозичення з французької мови;
фр. plage «пляж, узбережжя, узмор’я» походить від іт. piaggia «пляж, узбережжя; косогір, схил», яке через нар.-лат. plagia «сторона, бік; морський берег, узбережжя» зводиться до лат. plaga «простір; країна, сторона; зона», спорідненого з гр. πλάγος «сторона, бік», πέλαγος «море, відкритий морський простір», можливо, генетично пов’язаними з псл. polje, укр. по́ле;
р. бр. пляж, п. plaża, ч. слц. pláž, болг. плаж, м. плажа, схв. пла́жа, слн. pláža;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пля́житися
пля́жник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пляж білоруська
плаж болгарська
πλάγος «сторона, бік» грецька
πέλαγος «море, відкритий морський простір» грецька
piaggia «пляж, узбережжя; косогір, схил» італійська
plaga «простір; країна, сторона; зона» латинська
плажа македонська
plagia «сторона, бік; морський берег, узбережжя» народнолатинська
plaża польська
polje праслов’янська
пляж російська
пла́жа сербохорватська
pláž словацька
pláža словенська
по́ле українська
plage «пляж, узбережжя, узмор’я» французька
pláž чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України