ПЛЮСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
плюск «шум від руху, падіння води, удару по поверхні води, падіння на неї»
псл. pljuskъ «тс., плюск»;
очевидно, звуконаслідувальне, як і паралельне з іншим ступенем вокалізму pleskъ «плеск»;
пор. аналогічні утворення лит. pliauškėˊti «бити, ляскати (батогом), плескати (руками); плескатися (у воді)», pliáukšti «базікати»;
р. [плю́снуться] «з плюскотом упасти (у щось рідке); швидко або незграбно сісти не на своє місце», плю́хнуться «тс.», плюх (виг.), [плюща́ть] «плескати», бр. плю́скаць «цмокати (цілувати)», плю́снуць «тс.; [ляснути долонею; швидко, раптово впасти]», плюсь «цмок», плюх «шльоп, лясь», плю́хаць «плюхати, плескати, бризкати», плю́хнуць «тс.; [дати ляпаса]», др. плюскъ «звук (?), плеск (?)», п. plusk «плеск, плескіт, плюсь», pluskać «плескати, плюскати», plusnąć «тс.», ч. [pluskot] «плескіт», [pluskotati] «плескати» (про воду, дощ), слц. plúskat’ «тс.», вл. plusk «плеск, плескіт; ляпка, пляма», pluskać «плескати» (про воду), нл. pluskaś «тс.», болг. плю́сък «удар (батога)», плющя́ «бити, ляскати (батогом); плескати; лопотіти на вітрі», м. плуска «плюхатися», плусне «плюхнутися», схв. пљу̏с (виг.) «лясь, бах; плюсь», пљу́скати «плюскати, плескати, бризкати; виливати (воду з човна)», пљу̏снути «тс.; впасти», слн. pljúsk «плюскіт», pljúskati «плюскати, ляскати», стсл. плюскъ «шум»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́плюск
(у виразі свідкам в очі дати з. «звинуватити в обмані»)
плю́скати
«тс.; з плюскотом лити воду, бризкати водою»
плю́скатися
«падати з плюскотом»
плю́скіт
плюскітли́вий
плюско́та
«тс.»
плюскота́ти
плюскоті́ти
плюскотли́вий
плю́снути
«тс.; упасти з плюскотом, з шумом»
плюсь
(виг.)
плю́хати
«з плюскотом падати (в що-небудь рідке); випльовувати»
плю́хатися
«швидко або незграбно сідати, опускатися»
плю́хкати
«тс.; бризкати»
плю́хнути
«тс.; упасти з шумом; кинути з шумом (у воду)»
плюхо́та
«сніг з дощем і вітром»
плюща́ти
«рухаючись, видавати плюскіт; ударятися з плюскотом; ударами, рухом у воді створювати плюскіт»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
плю́скаць «цмокати (цілувати)» | білоруська |
плю́снуць «тс.; [ляснути долонею; швидко, раптово впасти]» | білоруська |
плюсь «цмок» | білоруська |
плюх «шльоп, лясь» | білоруська |
плю́хаць «плюхати, плескати, бризкати» | білоруська |
плю́хнуць «тс.; [дати ляпаса]» | білоруська |
плю́сък «удар (батога)» | болгарська |
плющя́ «бити, ляскати (батогом); плескати; лопотіти на вітрі» | болгарська |
plusk «плеск, плескіт; ляпка, пляма»«плескати» (про воду) | верхньолужицька |
pluskać «плеск, плескіт; ляпка, пляма»«плескати» (про воду) | верхньолужицька |
плюскъ «звук (?), плеск (?)» | давньоруська |
pliauškėˊti «бити, ляскати (батогом), плескати (руками); плескатися (у воді)» | литовська |
pliáukšti «базікати» | литовська |
плуска «плюхатися» | македонська |
плусне «плюхнутися» | македонська |
pluskaś «тс.» | нижньолужицька |
plusk «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» | польська |
pluskać «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» | польська |
plusnąć «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» | польська |
pljuskъ «тс., плюск» | праслов’янська |
pleskъ «плеск» | праслов’янська |
плю́снуться «з плюскотом упасти (у щось рідке); швидко або незграбно сісти не на своє місце» | російська |
плю́хнуться «тс.» | російська |
плюх (виг.) | російська |
плюща́ть «плескати» | російська |
пљу̏с «лясь, бах; плюсь» (виг.) | сербохорватська |
пљу́скати «плюскати, плескати, бризкати; виливати (воду з човна)» | сербохорватська |
снути «тс.; впасти» | сербохорватська |
plúskat' «тс.» | словацька |
pljúsk «плюскіт»«плюскати, ляскати» | словенська |
pljúskati «плюскіт»«плюскати, ляскати» | словенська |
плюскъ «шум» | старослов’янська |
pluskot «плескіт» | чеська |
pluskotati «плескати» (про воду, дощ) | чеська |
шу́снути «шмигнути, ковзнути»
очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;
бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шуcтну́ти
«раптом упасти, посипатися»
шусть
«шасть, шмиг»
(виг.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
шу́снуць «сипнути; посипатися» | білоруська |
šuskać «рухатися, робити швидкі рухи» | верхньолужицька |
szustnąć | польська |
szusnąć «зробити стрибок» | польська |
šustnút' «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися» | словацька |
лу́снути | українська |
плю́снути | українська |
хру́снути | українська |
šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися» | чеська |
плю́щити «натискаючи, роздавлювати, робити плоским; закривати, заплющувати (очі)»
псл. [pljusk- (pljušt-)] «робити плоским», пов’язане чергуванням голосних з ploskъ «плоский»;
можливо, споріднене з лит. plauskà «велика лучина, тріска, скалка», pliaυ̃skė «тс.», pliauskà «поліно, плаха, колода», лтс. plaυ̃ksta «долоня», plàusta «тс.»;
р. плю́щить «робити плоским», [плю́снуть] «тс.», бр. плю́шчыць «плющити», [плю́скаць] «заплющувати (очі)», [плѣщиць] «сплющувати», п. pluskwa «блощиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
плюска́тий
«плоский, рівний»
плюска́ч
«стручок гороху, в якому ледь з’явилася зав’язь; плюскле зерно»
плюски́й
«тс.»
плю́склий
«тс., сплющений; порожній, дірчастий всередині (про плоди); [незрілий, нестиглий Нед]»
плюско́ватий
«плоский, сплющений, із зморшками»
плю́ща
«блощиця»
плющи́льник
«робітник, що займається плющенням»
плющи́льня
«приміщення, де відбувається плющення»
при́плюсток
«надто плоский дах»
сплю́скли
«сплюснутий, плоский»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
плю́шчыць «плющити» | білоруська |
плю́скаць «заплющувати (очі)» | білоруська |
плѣщиць «сплющувати» | білоруська |
plaυ̃ksta «долоня» | латиська |
plàusta «тс.» | латиська |
plauskà «велика лучина, тріска, скалка» | литовська |
pliaυ̃skė «тс.» | литовська |
pliauskà «поліно, плаха, колода» | литовська |
pluskwa «блощиця» | польська |
ploskъ «плоский» | праслов’янська |
плю́щить «робити плоским» | російська |
плю́снуть «тс.» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України