ПЛЮСНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

плюск «шум від руху, падіння води, удару по поверхні води, падіння на неї»

псл. pljuskъ «тс., плюск»;
очевидно, звуконаслідувальне, як і паралельне з іншим ступенем вокалізму pleskъ «плеск»;
пор. аналогічні утворення лит. pliauškėˊti «бити, ляскати (батогом), плескати (руками); плескатися (у воді)», pliáukšti «базікати»;
р. [плю́снуться] «з плюскотом упасти (у щось рідке); швидко або незграбно сісти не на своє місце», плю́хнуться «тс.», плюх (виг.), [плюща́ть] «плескати», бр. плю́скаць «цмокати (цілувати)», плю́снуць «тс.; [ляснути долонею; швидко, раптово впасти]», плюсь «цмок», плюх «шльоп, лясь», плю́хаць «плюхати, плескати, бризкати», плю́хнуць «тс.; [дати ляпаса]», др. плюскъ «звук (?), плеск (?)», п. plusk «плеск, плескіт, плюсь», pluskać «плескати, плюскати», plusnąć «тс.», ч. [pluskot] «плескіт», [pluskotati] «плескати» (про воду, дощ), слц. plúskat’ «тс.», вл. plusk «плеск, плескіт; ляпка, пляма», pluskać «плескати» (про воду), нл. pluskaś «тс.», болг. плю́сък «удар (батога)», плющя́ «бити, ляскати (батогом); плескати; лопотіти на вітрі», м. плуска «плюхатися», плусне «плюхнутися», схв. пљу̏с (виг.) «лясь, бах; плюсь», пљу́скати «плюскати, плескати, бризкати; виливати (воду з човна)», пљу̏снути «тс.; впасти», слн. pljúsk «плюскіт», pljúskati «плюскати, ляскати», стсл. плюскъ «шум»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́плюск (у виразі свідкам в очі дати з. «звинуватити в обмані»)
плю́скати «тс.; з плюскотом лити воду, бризкати водою»
плю́скатися «падати з плюскотом»
плю́скіт
плюскітли́вий
плюско́та «тс.»
плюскота́ти
плюскоті́ти
плюскотли́вий
плю́снути «тс.; упасти з плюскотом, з шумом»
плюсь (виг.)
плю́хати «з плюскотом падати (в що-небудь рідке); випльовувати»
плю́хатися «швидко або незграбно сідати, опускатися»
плю́хкати «тс.; бризкати»
плю́хнути «тс.; упасти з шумом; кинути з шумом (у воду)»
плюхо́та «сніг з дощем і вітром»
плюща́ти «рухаючись, видавати плюскіт; ударятися з плюскотом; ударами, рухом у воді створювати плюскіт»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плю́скаць «цмокати (цілувати)» білоруська
плю́снуць «тс.; [ляснути долонею; швидко, раптово впасти]» білоруська
плюсь «цмок» білоруська
плюх «шльоп, лясь» білоруська
плю́хаць «плюхати, плескати, бризкати» білоруська
плю́хнуць «тс.; [дати ляпаса]» білоруська
плю́сък «удар (батога)» болгарська
плющя́ «бити, ляскати (батогом); плескати; лопотіти на вітрі» болгарська
plusk «плеск, плескіт; ляпка, пляма»«плескати» (про воду) верхньолужицька
pluskać «плеск, плескіт; ляпка, пляма»«плескати» (про воду) верхньолужицька
плюскъ «звук (?), плеск (?)» давньоруська
pliauškėˊti «бити, ляскати (батогом), плескати (руками); плескатися (у воді)» литовська
pliáukšti «базікати» литовська
плуска «плюхатися» македонська
плусне «плюхнутися» македонська
pluskaś «тс.» нижньолужицька
plusk «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» польська
pluskać «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» польська
plusnąć «плеск, плескіт, плюсь»«плескати, плюскати»«тс.» польська
pljuskъ «тс., плюск» праслов’янська
pleskъ «плеск» праслов’янська
плю́снуться «з плюскотом упасти (у щось рідке); швидко або незграбно сісти не на своє місце» російська
плю́хнуться «тс.» російська
плюх (виг.) російська
плюща́ть «плескати» російська
пљу̏с «лясь, бах; плюсь» (виг.) сербохорватська
пљу́скати «плюскати, плескати, бризкати; виливати (воду з човна)» сербохорватська
снути «тс.; впасти» сербохорватська
plúskat' «тс.» словацька
pljúsk «плюскіт»«плюскати, ляскати» словенська
pljúskati «плюскіт»«плюскати, ляскати» словенська
плюскъ «шум» старослов’янська
pluskot «плескіт» чеська
pluskotati «плескати» (про воду, дощ) чеська

шу́снути «шмигнути, ковзнути»

очевидно, образно-звуконаслідувальне утворення, подібне до лу́снути, плю́снути, хру́снути;
бр. шу́снуць «сипнути; посипатися», п. szustnąć, [szusnąć] «зробити стрибок», ч. šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися», слц. šustnút’ «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися», вл. šuskać «рухатися, робити швидкі рухи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуcтну́ти «раптом упасти, посипатися»
шусть «шасть, шмиг» (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шу́снуць «сипнути; посипатися» білоруська
šuskać «рухатися, робити швидкі рухи» верхньолужицька
szustnąć польська
szusnąć «зробити стрибок» польська
šustnút' «швидко щось вилити; упасти, посипатися, звалитися» словацька
лу́снути українська
плю́снути українська
хру́снути українська
šustnouti «прошарудіти, прошелестіти; трапитися, статися» чеська

плю́щити «натискаючи, роздавлювати, робити плоским; закривати, заплющувати (очі)»

псл. [pljusk- (pljušt-)] «робити плоским», пов’язане чергуванням голосних з ploskъ «плоский»;
можливо, споріднене з лит. plauskà «велика лучина, тріска, скалка», pliaυ̃skė «тс.», pliauskà «поліно, плаха, колода», лтс. plaυ̃ksta «долоня», plàusta «тс.»;
р. плю́щить «робити плоским», [плю́снуть] «тс.», бр. плю́шчыць «плющити», [плю́скаць] «заплющувати (очі)», [плѣщиць] «сплющувати», п. pluskwa «блощиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

плюска́тий «плоский, рівний»
плюска́ч «стручок гороху, в якому ледь з’явилася зав’язь; плюскле зерно»
плюски́й «тс.»
плю́склий «тс., сплющений; порожній, дірчастий всередині (про плоди); [незрілий, нестиглий Нед]»
плюско́ватий «плоский, сплющений, із зморшками»
плю́ща «блощиця»
плющи́льник «робітник, що займається плющенням»
плющи́льня «приміщення, де відбувається плющення»
при́плюсток «надто плоский дах»
сплю́скли «сплюснутий, плоский»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плю́шчыць «плющити» білоруська
плю́скаць «заплющувати (очі)» білоруська
плѣщиць «сплющувати» білоруська
plaυ̃ksta «долоня» латиська
plàusta «тс.» латиська
plauskà «велика лучина, тріска, скалка» литовська
pliaυ̃skė «тс.» литовська
pliauskà «поліно, плаха, колода» литовська
pluskwa «блощиця» польська
ploskъ «плоский» праслов’янська
плю́щить «робити плоским» російська
плю́снуть «тс.» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України