ПЛЮВАЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

плюва́чка «вид білої риби Нед; єлець, Cyprinus alburnus; сиг прохідний, Salmo lavaretus; білуха, Delphinapterus leucas» (іхт.)

очевидно, пов’язане з дієсловом плюва́ти;
мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плюва́ти українська

плюва́ти

псл. pl’uti (*pjuti), plьvati (*pjьvati);
споріднене з лит. spiáuti «плювати», spiovìmas «плювання», лтс. sp˜aυ̃t «плювати», гр. πτυ̃ω «плюю», πτύλον «слина», дінд. ṣṭhīˊvati «плює», лат. spuo «плюю», гот. speiwan «плювати»;
іє. *(s)peu-, *(s)pi-, *spei- звуконаслідувального походження, як варіанти передачі звуків плювання;
р. плева́ть, [плюва́ть], бр. [плюва́ць], плява́ць, др. плевати, пльвати, п. pluć, ст. plwać, ч. plíti, plivati, ст. pl’váti, слц. pl’ut’, pl’uvat’, вл. pluwać, нл. pluwaś, болг. плю́вам, м. плука, [плjука], схв. пљỳвати, слн. pljuváti, стсл. пльвати, плинѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заплюва́тися «завестися, гніздитися» (про воші, миші)
заплю́нутися «тс.»
плюва́ка
плюва́льниця «посудина для спльовування»
плюва́тися
плюва́чка «тс.»
плюво́к «виплюнуте»
плюй «тс.»
плюйко́ «той, хто любить плювати»
плю́нути
проплю́ти «виплювати частинами»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плюва́ць білоруська
плява́ць білоруська
плю́вам болгарська
pluwać верхньолужицька
speiwan «плювати» готська
πτυ̃ω «плюю» грецька
πτύελον «слина» грецька
ṣṭhīˊvati «плює» давньоіндійська
плевати давньоруська
пльвати давньоруська
*(s)peu- індоєвропейська
*(s)pi- індоєвропейська
*spei- індоєвропейська
spuo «плюю» латинська
spļaυ̃t «плювати» латиська
spiáuti «плювати» литовська
spiovìmas «плювання» литовська
плука македонська
плjука македонська
pluwaś нижньолужицька
pluć польська
pl'uti (*pjuti) праслов’янська
plьvati (*pjьvati) праслов’янська
плева́ть російська
плюва́ть російська
пљỳвати сербохорватська
pl'ut' словацька
pl'uvat' словацька
pljuváti словенська
пльвати старослов’янська
плинѫти старослов’янська
plíti чеська
plivati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України