ПЛОСКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

споріднене з лит. plókščias «рівний, плоский» (виводиться від *plāšktjas «тс.»), plãštaka (‹*plaškata) «долоня; кисть (руки)», лтс. plaskains «рівний, широкий; плоский», plāskains «тс.», plaka «низько розташоване місце; рівнина, площина, поверхня», plakans «рівний, плоский», plakt «робитися плоским», гр. πλάξ «площина, рівнина; плита; верхня площадка; коржик», двн. flah(h) «плоский, рівний», дангл. flaka «підошва (ноги)», дісл. flaka «камбала», flóki «тс.», лат. placidus «спокійний; рівний, гладкий, плоский», тох. plāki «згода, порозуміння»;

псл. ploskъ «тс., сплющений», пов’язане з plastъ «пласт, шар»;

можливе також псл. *plotsk-, яке зіставляється з дінд. práthaḥ «ширина», ав. fraah- «тс.», гр. πλατύς «широкий, плоский», що, як і псл. *рletje «плече», зближуються ще з псл. plesna «стопа, підошва; слід; плесно» (Meillet Études 332; Младенов 430; Hofmann 274; Frisk II 553–554; Pokorny 833);

р. пло́ский «плоский», бр. пло́скі, др. плоскыи «тс.; широкий; низький, сутулуватий», п. płaski «плоский», ч. слц. ploský «плоский», нл. płašćiś «робити плоским», болг. пло́сък «плоский», м. плоскав, схв. плȍсан «тс.; сплющений», слн. plòsk «плоский», стсл. плоскъ «тс.; широкий, просторий»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

пло́сінь «площа Нед, О; площина, рівнина»

плоска́ль «плоскостопий»

пло́скань «тс.»

плоска́тий «плоский, рівний»

пло́скість «банальність; [площина, площа, рівнина; розміри поверхні] Нед»

плости́ти «гладити, розгладжувати, сплющувати»

пло́ща

площа́вина «площа»

площа́дка (з рос.)

пло́щик «плоско розкладений сніп для покриття даху; металевий наконечник стріли»

пло́щи́на́

площи́нка «пло-ска частина споруди, пристрою; рівне місце між маршами сходів»

площи́нний «який здійснюється на площині»

площи́нність «зображення, розміщення в одній площині»

площи́стий «тс.»

пло́щінь «площина»

пло́щість «розміри поверхні, площа»

пло́щність «тс.»

сплощи́ти

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
fraϑah- «тс.»	авестійська
пло́скі	білоруська
пло́сък «плоский»	болгарська
πλάξ «площина, рівнина; плита; верхня площадка; коржик»	грецька
πλατύς «широкий, плоский»	грецька
flaka «підошва (ноги)»	давньоанглійська
flah(h) «плоский, рівний»	давньоверхньонімецька
práthaḥ «ширина»	давньоіндійська
flaka «камбала»	давньоісландська
flóki «тс.»	давньоісландська
плоскыи «тс.; широкий; низький, сутулуватий»	давньоруська
plāk- «широкий, плоский, рівний; розширяти, розстилати, розгортати, простягати» (plāg-, *pelāg-)	індоєвропейська
placidus «спокійний; рівний, гладкий, плоский»	латинська
plaskains «рівний, широкий; плоский»	латиська
plāskains «тс.»	латиська
plaka «низько розташоване місце; рівнина, площина, поверхня»	латиська
plakans «рівний, плоский»	латиська
plakt «робитися плоским»	латиська
plókščias «рівний, плоский» (виводиться від *plāšktjas «тс.»)	литовська
plãštaka	литовська
плоскав	македонська
płašćiś «робити плоским»	нижньолужицька
płaski «плоский»	польська
ploskъ «тс., сплющений»	праслов’янська
plastъ «пласт, шар»	праслов’янська
*plotsk-	праслов’янська
*рletje «плече»	праслов’янська
plesna «стопа, підошва; слід; плесно»	праслов’янська
пло́ский «плоский»	російська
плȍсан «тс.; сплющений»	сербохорватська
ploský «плоский»	словацька
plòsk «плоский»	словенська
плоскъ «тс.; широкий, просторий»	старослов’янська
ploský «плоский»	чеська
plāki «згода, порозуміння»	?

пло́ска «постільний клоп, блощиця, (Acanthia lectularia L.)» (ент.)

псл. ploska «блощиця», *plosčica «тс.», пов’язані з ploskъ «плоский, сплющений»;

назви зумовлені плоскою формою блощиць;

очевидно, похідне від прикметника пло́ский, споріднене з утвореннями типу р. [плоск] «воша», площи́ца «площиця», п. [płoszczka] «блощиця», [płaszka, płoszczyca, płaszczyca] «тс.», ч. морав. [ploška] «лісова блощиця», [ploščka], ploštice «тс.», слц. ploštica «блощиця»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

площи́ця «лобкова воша, Phthirus pubis L.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
płoszczka «блощиця»	польська
płaszka «тс.»	польська
płoszczyca «тс.»	польська
płaszczyca «тс.»	польська
ploska «блощиця»	праслов’янська
*plosčica «тс.»	праслов’янська
ploskъ «плоский, сплющений»	праслов’янська
плоск «воша»	російська
площи́ца «площиця»	російська
ploštica «блощиця»	словацька
пло́ский	українська
ploška «лісова блощиця» (морав.)	чеська
ploščka	чеська
ploštice «тс.»	чеська

блахма́н «туман перед очима»

запозичення з польської мови;

п. blachman «більмо, полуда», blachmal «тс.» походить від н. Bláchmal «прикраса з чорної емалі або з золотих чи срібних бляшок; накип на металі», свн. blachmâl «прикраса з чорної емалі», blamâi «тс.», утвореного з основ прикметника свн. blach «плоский, гладкий», спорідненого з нвн. flach «плоский», лит. plãkanas «тс.», укр. пло́ский, та іменника mal «прикраса, знак»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

бляхмаль «емаль» (XVIII ст.)

бляхма́н «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
plãkanas «тс.»	литовська
Bláchmal «прикраса з чорної емалі або з золотих чи срібних бляшок; накип на металі»	німецька
flach «плоский»	нововерхньонімецька
blachman «більмо, полуда»	польська
blachmâl «прикраса з чорної емалі»	середньоверхньнімецька
blach «плоский, гладкий»	середньоверхньнімецька
пло́ский	українська
blachmal «тс.»	?
blamâi «тс.»	?
mal «прикраса, знак»	?

су́плаш «пластами; суцільно, поспіль»

пов’язане з пласки́й «плоский», пласт;

пор. р. [су́плошь] «поспіль, суцільно», сплошь «тс.», що пов’язуються з ч. plochó «плоский», р. пло́ский «тс.» (Фасмер ІІІ 736; Преобр. ІІ 366; Брандт РФВ 23, 299; Matzenauer LF 12, 162; Jagić AfSlPh 17, 293);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
су́плошь «поспіль, суцільно»	російська
пло́ский «тс.»	російська
plochó «плоский»	чеська
пласки́й «плоский»	?
пласт	?
су́плошь «поспіль, суцільно»	?
сплошь «тс.»	?

пласкач «ячмінь дворядний, Hordeum distichum L.» (бот.)

п. [płaskacz] «вид ячменю», płaskur «ячмінь дворядний» пов’язані з płaski «плоский», якому відповідає укр. пло́ский;

пор. іншу назву цієї ж рослини [пло́щик];

назви зумовлені тим, що цей вид ячменю має плоский колосок;

запозичення з польської мови;

Фонетичні та словотвірні варіанти

пляска́ч «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
płaskacz «вид ячменю»	польська
płaskur «ячмінь дворядний»	польська
płaski «плоский»	польська
пло́ский	українська

пласки́й «плоский»

очевидно, запозичення з польської мови;

п. płaski «плоский», płaszczyzna «площина» відповідають укр. пло́ский, площина́;

Фонетичні та словотвірні варіанти

пласк «плоскість, рівнина»

пласкува́тий «плескуватий»

плащи́на «площина Нед; місце на річці, куди вода наносить пісок, мул Корз»

плащувина́ «плоский берег»

розпла́щити «розплескати, зробити плоским»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
płaski «плоский»	польська
płaszczyzna «площина»	польська
пло́ский	українська
площина́	українська

пласку́н «азовський пузанок, Alosa caspia tanaica (Caspialosa kessleri pontica Eichwald)» (іхт.)

запозичення з російської мови;

р. [пласкун, пластун, пластуне́ц] відображають акаючу вимову назв [плоскун, плоскунец] «тс.», пов’язаних з пло́ский;

назви зумовлені, очевидно, тим, що каспійсько-чорноморські оселедці мають дуже стиснуте з боків видовжене тіло;

Фонетичні та словотвірні варіанти

пласту́н «тс.»

пластуне́ць «тс. Л--Г; вид чорноморського оселедця»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пласкун, пластун, пластуне́ц «тс.»	російська
пло́ский	українська

плаце́нта «дитяче місце, послід; (у рослин) тканина, до якої прикріплюються насінні зачатки у зав’язі»

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. Plazénta, англ. фр. іт. placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо) походить від лат. placenta «пиріг», що виводиться від гр. πλακόεις (зн. в. πλακόεντα) «коржик», утвореного від прикметника πλακόεις «плоский», пов’язаного з πλάξ «площина, рівнина; плита, пластинка, коржик», спорідненим з псл. ploskъ «плоский», укр. пло́ский;

р. болг. м. плаце́нта, бр. плацэ́нта, п. ч. слц. placenta, схв. плàцēнта, слн. placénta;

Фонетичні та словотвірні варіанти

плацента́рний

плацента́рні «підклас ссавців, у яких зародок пов’язаний з тілом матері плацентою»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо)	англійська
плацэ́нта	білоруська
плаце́нта	болгарська
πλακόεις «коржик» (зн. в. πλακόεντα)	грецька
πλακόεις «плоский»	грецька
πλάξ «площина, рівнина; плита, пластинка, коржик»	грецька
placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо)	італійська
placenta «пиріг»	латинська
плаце́нта	македонська
Plazénta	німецька
placenta	польська
ploskъ «плоский»	праслов’янська
плаце́нта	російська
плàцēнта	сербохорватська
placenta	словацька
placénta	словенська
пло́ский	українська
placenta «тс.» (як анатомічний термін уперше застосоване італійським анатомом XVI ст. Р. Коломбо)	французька
placenta	чеська

плескави́ця «густера, Blicca björkna (L.), (Abramis (Blicca) argyroleuca)» (іхт.)

назви, пов’язані з плеска́тий, пло́ский;

зумовлені тим, що тіло у густери, як і в ляща, дуже стиснуте з боків (Маркевич–Короткий 118);

р. [плоскушка, плоскиря], бр. [пле́ска́ўка, пласкі́рка], слц. [pleskač (malý), pl’askura] «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

пле́скавка

плесканка

плоскави́ця

плоскир

плоску́шка «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пле́ска́ўка	білоруська
пласкі́рка	білоруська
плоскушка	російська
плоскиря	російська
плеска́тий	українська
пло́ский	українська

плече́

псл. *pletje (*plet’e) «плече», споріднене з ірл. leithe (‹ *pletjā) «лопатка», хет. paltana- «тс.», а також з лит. plė˜sti «поширювати, розгортати», platѝs «широкий», гр. πλατύς «тс., широко розкиданий; широкоплечий, повний; плоский, рівнинний», ὠμοπλάτη «лопатка», що пов’язуються з балт. *pletsnā «підошва ноги», псл. [plesna] «стопа, підошва, слід», укр. пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців»;

менш імовірне псл. *plektje «плече», яке зіставляють з лтс. plЛcs «тс.», лит. plókščias «рівний, плоский», а також з гр. πλάξ «площина, рівнина; плита, верхня площадка», πλακός «гірська рівнина, площина», дісл. flá «уступ прямовисної скелі», лат. placidus «спокійний, смирний, ручний», псл. ploskъ «плоский, широкий, просторий», укр. пло́ски́й (Mühl.–Endz. III 332–333; Persson Bеitr. 944; Uhlenbeck PBrB 19, 519; Holthausen Awn. Wb. 64);

р. плечо́, бр. плячо́, др. плече, п. plec, [pleco], ст. plece, ч. plec, plece, слц. plece, вл. pleco, нл. placo, полаб. plicĕ (plèc), болг. пле́щи́ (мн.), м. плеќи, схв. плèћа, пле̏ћи «тс.», плèће «лопатка, плечова кістка; (тех.) плече», слн. pléča «плечі», стсл. плеште «плече»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

заплі́чка «дві симетричні лиштви на грудях і плечах»

за́плічки́ «тс.»

заплі́чний «який носиться за плечима»

заплі́чник «жебрацька сумка, дорожня сумка»

заплі́ччя «частина спини біля плечей»

надплі́ччя «частина тіла вище плечей, між плечима і шиєю»

напле́ча «еполети»

на́плечки «потилиця, шия, спина, плече» (мн.)

напле́чник «наплічна прикраса панцира, броні; спинний пояс; (військовий) плащ, накидка»

наплі́чний

наплі́чник «наплічна прикраса або частина одягу у вигляді вузької смужки на плечах; металеве покриття на плечах воїна»

опле́че «жіноча сорочка»

о́пліч «поруч, пліч-о-пліч»

оплі́чник «спинка (крісла та ін.)»

оплі́ччя «тс.»

оплоча́ «сорочка нареченої»

передплі́ччя

піді́плечка «підкладка або вставка в сорочці, в предметах одягу від плечей до половини грудей і спини»

підіпле́чувати «підшивати підоплічку»

підо́плечка «підопліччя в чоловічій сорочці»

підо́пліка

підоплічє

підо́плічка «тс.»

підоплі́ччя

підпле́чник «пахвова западина, пахва» (анат.)

плеча́нка «сорочка без зборок біля коміра»

плеча́стий

плеча́тий

плече́й «широкоплеча, кремезна людина»

плеченя́ (зменш.)

пле́чика «вставки на сорочці, що покривають плечі» (мн.)

плечи́стий

плечи́сько

плечи́ці «маленькі плечі» (мн.)

пле́чка «плічка сорочки» (мн.)

плечко́ «лопатка (у забитих тварин)»

пле́чний «плечовий»

плечни́стий «плечистий»

пліч-о́ «впритул, поруч»

плі́чка «вішалка для одягу» (мн.)

плі́чки «підтяжки» (мн.)

плі́чко́ «тс.; стрічка через плече в платті без рукавів, у сорочці, ліфчику; окіст (лопатка свині тощо)»

плічце́ «маленьке плече»

по́плеч «поруч, поряд»

попле́чник «помічник Пі, Куз; прихильник, послідовник Куз»

по́пліч «тс., пліч-о-пліч»

поплі́чний «рівний, однаковий, тотожний»

поплі́чни́к «тс.; [ровесник Пі; той, що несе на плечах Нед, Куз]»

посплі́чний «який стоїть поруч Нед; суцільний Куз»

приплі́чник «співучасник, спільник; посіпака»

сплек «хвороба плеча у коня»

спле́читися «звихнути плече» (про коня)

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
*pletsnā «підошва ноги»	балтійські
плячо́	білоруська
пле́щи́ (мн.)	болгарська
pleco	верхньолужицька
πλατύς «тс., широко розкиданий; широкоплечий, повний; плоский, рівнинний»	грецька
ὠμοπλάτη «лопатка»	грецька
πλάξ «площина, рівнина; плита, верхня площадка»	грецька
πλακός «гірська рівнина, площина»	грецька
flá «уступ прямовисної скелі»	давньоісландська
плече	давньоруська
leithe «лопатка» (‹ *pletjā)	ірландська
placidus «спокійний, смирний, ручний»	латинська
plęcs «тс.»	латиська
plė˜sti «поширювати, розгортати»	литовська
platùs «широкий»	литовська
plókščias «рівний, плоский»	литовська
плеќи	македонська
placo	нижньолужицька
plicĕ (plèc)	полабська
plec	польська
pleco	польська
pletje «плече» (plet’e)	праслов’янська
plesna «стопа, підошва, слід»	праслов’янська
*plektje «плече»	праслов’янська
ploskъ «плоский, широкий, просторий»	праслов’янська
плечо́	російська
плèћа	сербохорватська
пле̏ћи «тс.»	сербохорватська
плèће «лопатка, плечова кістка; (тех.) плече»	сербохорватська
plece	словацька
pléča «плечі»	словенська
плеште «плече»	старослов’янська
пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців»	українська
пло́ски́й	українська
paltana- «тс.»	хетська
plec	чеська
plece	чеська

пло́скавка «кровососка кінська, Hippobosca equina L.» (ент.)

очевидно, похідне утворення від пло́ский;

назва зумовлена тим, що всі мухи з родини кровососки мають сплюснуте тіло;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пло́ский	українська

плоску́ха «півняче просо, Echinochloа Crus galli L.; [чаполоч, Hierochloe R. Br.]» (бот.)

похідні утворення від прикметників пло́ский, плеска́тий;

назви, мабуть, зумовлені плоскою й досить широколінійною формою листків цих рослин;

р. [плоску́шка] «чаполоч»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

плескуха «тс.»

плошкушка «чаполоч пахуча, H. odorаtа (H. Borealis R. et Sch.)»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
плоску́шка «чаполоч»	російська
пло́ский	українська
плеска́тий	українська

плохи́й «поганий, кепський; не злий, не сварливий (про людину); спокійний, смирний; немічний, кволий»

загальновизнаної етимології не має;

очевидно, давнє запозичення з польської мови;

п. рłochy «легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; (заст.) полохливий; (ст.) незначний, дрібний» відповідає укр. полохли́вий, поло́хати;

у такому разі не слід ототожнювати з р. плохо́й «поганий», яке пов’язується з пло́ский (Куркина ОЛА 1976, 281–282; Фасмер ІІІ 286; Ильинский ИОРЯС 20/3, 112–113; Брандт РФВ 23, 299);

р. плохо́й «поганий», бр. [пло́хій] «тс., кволий»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

пліхше «гірше»

плі́хши́й «гірший»

пло́хість «хиба»

плохі́шати «ставати гіршим»

плохови́тий «тс. Нед; несмілий»

плохота «смирна людина»

плохува́ти «діяти необдумано, допускати помилки, промахи»

плохува́тий «поганенький»

плоху́та «тиха, спокійна, несміла людина»

плоху́тий «тс.»

плоху́тка «квола людина»

пло́хший «тс.»

плоша́ти «тс.»

попло́хшати «принишкнути, стати тихішим»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пло́хій «тс., кволий»	білоруська
рłochy «легковажний; необачний, нерозважний; пустотливий; (заст.) полохливий; (ст.) незначний, дрібний»	польська
плохо́й «поганий»	російська
пло́ский	російська
плохо́й «поганий»	російська
полохли́вий	українська
поло́хати	українська

пло́щик «ячмінь дворядний, Hordeum distichum L.» (бот.)

похідне утворення від пло́ский;

назва зумовлена тим, що колос цього ячменю має плоску форму на відміну від ячменю чотирирядного;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пло́ский	українська

площи́ця «плотва, Rutilus rutilus L.; краснопірка, Scardinius (Leuciscus) erythrophthalmus» (іхт.)

похідне утворення від пло́ски́й;

назва зумовлена плоскою формою тіла плотви;

можливий зв’язок і з більш давньою назвою плотви від основи псл. *plъtь-/ plъt-;

р. [площица, плоску́ша], бр. [плошчыца, пласку́ха], п. płaskuny «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

плоскушка «плотва»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
плошчыца	білоруська
пласку́ха	білоруська
płaskuny «тс.»	польська
*plъtь-/ lъt-	праслов’янська
площица	російська
плоску́ша	російська
пло́ски́й	українська

пло́ска «плоска пляшка»

запозичення з германських мов (пгерм. *flaskō «фляга», двн. flasca «тс.»), зближене з псл. ploskъ «плоский»;

очевидно, псл. [*plosky] (род. в. *ploskъve) «пляшка, баклажка», [*ploska] «тс.»;

р. [пло́ска] «баклажка на воду», ст. плоскы (род. в. плоскъве, зн. в. плосковь) «плошка, плоска посудина», болг. [пло́ска] «дерев’яна фляжка (на вино)», м. плоска «плеската пляшка», схв. плȍска, пљȍска «тс.»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

плоску́н «вид глиняного глечика»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
пло́ска «дерев’яна фляжка (на вино)»	болгарська
flasca	давньоверхньонімецька
плоска «плеската пляшка»	македонська
*flaskō	прагерманська
ploskъ «плоский»	праслов’янська
plosky «пляшка, баклажка» (род. в. ploskъve)	праслов’янська
*ploska «тс.»	праслов’янська
пло́ска «баклажка на воду»	російська
плоскы «плошка, плоска посудина» (заст.), (род. в. плоскъве, зн. в. плосковь)	російська
плȍска	сербохорватська
пљȍска «тс.»	сербохорватська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України