ПЛЕЯДА — ЕТИМОЛОГІЯ
плея́да «група видатних діячів»
запозичення з німецької або французької мови;
нім. Plejáde «сузір’я Плеяди, сонм поетів», фр. pléіade «плеяда, група семи французьких поетів XVI ст.» походять від гр. Πλειάδες (іон. Πληϊάδες) «сім дочок Атланта і Плейони; сім зірок у сузір’ї Тельця», Πλειάς (іон. Πληϊάς) «тс.; плеяда – група із семи александрійських поетів-трагіків ІІІ ст. до н. е.», остаточно не з’ясовано;
можливо, пов’язане з πλέω «пливу» (як назва зоряного орієнтира моряків) або з πέλεια «дикий голуб»;
р. бр. болг. плея́да, п. plejada, ч. слц. слн. plejáda, м. схв. плеjа́да;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Плея́ди
«зоряне скупчення у сузір’ї Тельця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плея́да | білоруська |
| плея́да | болгарська |
| Πλειάδες «сім дочок Атланта і Плейони; сім зірок у сузір’ї Тельця» (іон. Πληϊάδες) | грецька |
| Πληϊάς «тс.; плеяда -- група із семи александрійських поетів-трагіків ІІІ ст. до н. е.» | грецька |
| Πλειάδες | грецька |
| πλέω «пливу» (як назва зоряного орієнтира моряків) | грецька |
| πέλεια «дикий голуб» | грецька |
| плеjа́да | македонська |
| Plejáde «сузір’я Плеяди, сонм поетів» | німецька |
| plejada | польська |
| плея́да | російська |
| плеjа́да | сербохорватська |
| plejáda | словацька |
| plejáda | словенська |
| pléіade «плеяда, група семи французьких поетів XVI ст.» | французька |
| plejáda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України