ПЛЕСА — ЕТИМОЛОГІЯ

пле́со «ділянка річки зі спокійною течією між двома перекатами, закрутами; вільна від заростей спокійна ділянка водойми; спокійна, чиста водна гладінь»

вважається також «праєвропейським» (Machek ESJČ 458–459; Holub–Lyer 377);
менш переконливе зближення з плеска́ти (Преобр. ІІ 73), р. полоса́ «смуга» (Горяев Доп. ІІ 29), з гр. дор. πᾱλός «глина, мул, бруд, болото», лат. pullus «темно-сірий, темний» (Loewenthal AfSlPh 37, 383) або з лит. pélkė «болото, драгва» (Holub–Kop. 278; Skok II 682; Matzenauer LF 13, 163–164);
загальноприйнятої етимології не має;
реконструюється (Фасмер ІІІ 280) псл. pleso ‹ *pletso «спокійне й широке місце в річці, озері; гірське озеро», пов’язане з plesna «стопа, підошва; слід»;
припускається також (Schuster-Šewc 1106) походження від іє. *plek῀-, похідного від *pel- «текти, лити, наповнювати»;
р. [плёсо] «плесо», плёс, бр. плёс «тс.», п. [ploso] «глибоке спокійне місце в річці; наповнене озеро», [plos] «тс.; оболонь, лука, вигін», ч. слц. pleso «гірське озеро», нл. ploso «глибина; вир; безодня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́плесок «затоплене водою місце»
плісо «плесо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плёс «тс.» білоруська
πᾱλός «глина, мул, бруд, болото» (дор.) грецька
*plek῀- індоєвропейська
*pel- «текти, лити, наповнювати» індоєвропейська
pullus «темно-сірий, темний» латинська
pélkė «болото, драгва» литовська
ploso «глибина; вир; безодня» нижньолужицька
ploso «глибоке спокійне місце в річці; наповнене озеро» польська
plos «тс.; оболонь, лука, вигін» польська
pleso «спокійне й широке місце в річці, озері; гірське озеро» праслов’янська
plesna «стопа, підошва; слід» праслов’янська
полоса́ «смуга» російська
плёсо «плесо» російська
плёс російська
pleso «гірське озеро» словацька
плеска́ти українська
pleso «гірське озеро» чеська

пле́сно́ «частина стопи між п’ятою і основою пальців; зап’ясток»

псл. [plesna] «тс.; слід»;
споріднене з прус. plasmeno «підошва ноги», лит. plãsnas, лтс. plęsa, plęksna, балт. *pletsnā «тс.», які зіставляються з дінд. práthaḥ «ширина», ав. fraah-, гр. πλάτος «тс.», лат. planta «ступня, підошва», що зводяться, як і псл. *pletjе «плече», до іє. *plāt-/plēt-/plеt- «поширений, плоский, рівний; широкий»;
р. плесна́ «плесно», плюсна́, бр. плюсна́, [пле́сна] «тс.», др. плесна «нижня частина ноги, стопа; слід», п. [plośna] «стопа людини, верх стопи людини», [plosnia] «тс.», ч. [plesnа] «плесно», слн. plésnо «тс.», стсл. плесна «стопа, підошва»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

передпле́сниця «частина стопи між голінкою і плесном»
передпле́сно
передплю́сно
передплю́сня «тс.»
пле́со
плю́сно
плюсня́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fraϑah- авестійська
*pletsnā «тс.» балтійські
плюсна́ білоруська
пле́сна «тс.» білоруська
πλάτος «тс.» грецька
práthaḥ «ширина» давньоіндійська
плесна «нижня частина ноги, стопа; слід» давньоруська
*plāt-/plēt-/plеt- «поширений, плоский, рівний; широкий» індоєвропейська
planta «ступня, підошва» латинська
plęsa латиська
plęksna латиська
plãsnas литовська
plośna «стопа людини, верх стопи людини» польська
plosnia «тс.» польська
plesna «тс.; слід» праслов’янська
*pletjе «плече» праслов’янська
plasmeno «підошва ноги» прусська
плесна́ «плесно» російська
плюсна́ російська
plésnо «тс.» словенська
плесна «стопа, підошва» старослов’янська
plesnа «плесно» чеська

поплісок «велика калюжа, що залишилася після повені або дощу»

очевидно, похідне утворення від пле́со «озеро по течії річки; сильно розширене місце річки; глибока, спокійна ділянка водойми»;
первісне значення слова було «залишок по плесі (після плеса)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́плюсок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пле́со «озеро по течії річки; сильно розширене місце річки; глибока, спокійна ділянка водойми» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України