ПЛЕОНАЗМ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення із західноєвропейських мов;

нім. Pleonásmus, фр. pléonasme, англ. pleonasm походять від пізньолат. pleonasmus «плеоназм», яке зводиться до гр. πλεονασμός «тс.», похідного від дієслова πλεονάζειν «бути плеонастичним, вставляти зайві слова; бути надмірним, перебільшувати, сповнювати, рясніти», утвореного від прикметника πλέων «більш численний, більший», що є формою вищого ступеня прикметника πολύς «численний; великий», співвідносною з πλέως «повний, цілий», πλέος «тс.», спорідненими з лат. plēnus «тс.», псл. *p^ьl̥nъ, укр. по́вний;

р. плеона́зм, бр. плеана́зм, п. вл. pleonazm, ч. pleonasmus, слц. pleonazmus, болг. плеона́зъм, м. плеона́зам, схв. плеонàзам, слн. pleonázem;